Життя – Сторінка 258 – Тут цікаво

Тут цікаво

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Станіслав повернувся з відрядження раніше. У коридорі його зустріла теща. – Ой! Зятю! Ти так рано повернувся? Як знала, млинців напекла! – раптом сказала Марія Олександрівна. – Я ж з дороги. Спочатку душ прийму, – відмахнувся Станіслав. – Ну що ти Стасе! Встигнеш! Охолонуть же млинці, – підозріло сказала теща. – Добре, руки помию! – заявив Стас. Чоловіку здалася дивною поведінка тещі. Він непомітно вийшов з ванної і зайшов у спальню. В його ліжку, обнявшись спали вони… Дружина і його друг Микола

Станіслав повернувся з відрядження раніше. Йому це не часто вдавалося. У корідорі йогозустріла теща. Вона була якась дивна, дуже привітна,

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Сергій Іванович прокинувся рано. Прополов грядки, прибрав у сараї, зварив борщ. Сьогодні має приїхати син з сім’єю. Сергій знову виглянув через паркан. – Ну чому вони так довго, – засмутився він. Чоловік вже майже збирався спати, коли у двір заїхала машина. – Привіт, тату. Ну що в тебе за розмова до мене, – зайшовши в будинок запитав Андрій. – Ось, тримай, – Сергій Іванович простягнув листок. Андрій здивовано подивився на батька, не розуміючи, що відбувається

Знову виглядаючи надвір через паркан, Сергій Іванович засмучувався. – Ну чому вони так довго, обіцяли зранку, а тут уже й

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Оксана солодко спала, як раптом її розбудили часті дзвінки у двері. Жінка встала, підійшла до дверей, зазирнула у вічко і побачила молоду жінку з дитиною на руках. – Ви Оксана Георгіївна? – запитала незнайомка. – Так. А в чому справа? – здивувалась Оксана. – У мене до вас особиста розмова, – сказала жінка. Вони пройшли на кухню. – Я вже два роки живу з вашим чоловіком, – раптом сказала незнайомка. – А це його син! Оксана не вірила своїм вухам

Всі, абсолютно всі не схвалювали вчинок Оксани Георгіївни. Що вона зв’язалася з молодим чоловіком, набагато молодшим за неї. І діти,

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Ганна Іванівна збиралася в магазин. Жінка вже одягла куртку, як раптом задзвонив телефон. Ганна підняла трубку. – Алло, – сказала Ганна Іванівна. – Слухаю вас. У трубці щось затріщало. Вона вже хотіла покласти трубку назад, як раптом пролунав чоловічий голос: – Алло, Ганнусю, ти мене чуєш? Це я Вітя. Ганна застигла. Їй, що справді дзвонив Віктор? Її чоловік, якого не стало 20 років тому

Ганна Іванівна розплющила очі і подивилася на годинник. Тепер їй не потрібно було тягнутися до тумбочки, щоб взяти окуляри, а

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Валя сиділа на подвір’ї, і дивилася, як виносять її речі. – Скриню не забудьте, – вигукнула Валя до доньки Наталки. – Яку скриню? Ти що до мене мотлох всякий везти зібралася? – невдоволено сказала Наталка. – Без скрині я не поїду. Ти не знаєш, що там у ній, – тихо сказала Валя. І Наталка погодилася, погрузили всі речі у машину, і забрали Валю до себе у місто. Ввечері Наталка вирішила подивитися, що там за “скарб” у маминій скрині. Жінка відкрила її і ахнула

Валя сиділа згорбившись на табуреті в порожній кімнаті. До себе вона міцно притискала портрет молодого чоловіка. Вона дивилася широко розплющеними

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Галина займалася закрутками, коли додому повернувся Анатолій. Чоловік стояв у дверях і підозріло дивився на дружину. – Вже повернулася? – раптом спитав він. – Звідки? – незрозуміла дружина. Толік розгубився, а потім підійшов до Галі, взяв її за руку і підвів до столу, на якому стояв комп’ютер. – Сідай, – попросив він. Коли Галя опустилася на стілець, Анатолій клацнув мишкою і перед жінкою з’явилось фото. Галина аж застигла від несподіванки. – Це що? – незрозуміла жінка

– Я ну хочу так жити, – тихо сказала Галина, намагаючись не розплакатися. – Сподіватися на далеке і щасливе майбутнє,

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Борис приїхав у рідне село з закордону. Востаннє він був удома сім років тому. Село дуже змінилося. Розцілувавши батьків, Борис одразу попрямував на цвинтар. Памʼятник його Інні він знайшов легко. Там стояла молода дівчина і плакала. Дівчина дбайливо поправила вінок і погладила фото матері. – Уляна? – гукнув він її. – Ви хто? – здивовано запитала дівчина. – А я… Твій батько! Уляна застигла від здивування

Борис з Інною любили один одного ще зі школи, і те, що вони одружаться, було само собою зрозумілим. Молоді люди

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Ніна поїхала в гості до подруги Ірини. – Ну, нарешті, давно не бачилися, – зраділа Ірина побачивши Ніну. – Гарно виглядаєш. Розповідай, у чому причина? – Та вчора зателефонувала Сергію, однокласнику нашому. Він мені настрій і підняв, – радісно сказала Ніна. Ірина сиділа застигши і мовчки дивилася на подругу. А потім прошепотіла: – Ніно, ти що, не знала, що Сергія вже рік, як нема? – Як це? А з ким я тоді розмовляла? – нічого не розуміла Ніна

– Мамо, ну що ти таке кажеш? Як це тобі поговорити нема з ким? Я ж тобі двічі на день

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Катя прийшла на поминки дядька. Людей зібралося небагато: родичі та сусіди. Катя зібрала посуд зі столу, коли повернулася, за столом йшла розмова. Син дядька – Віктор, думав, що робити з батьковою квартирою. – Я її продам, – думав Віктор. – А Андрія куди? – заступився за другого сина дядька сусід. – В стару хату, за містом, – єхидно сказав Віктор. – Ти не зможеш продати цю квартиру, – раптом сказала сусідка баба Зіна. – Не твоя це квартира. Всі за столом притихли, нічого не розуміючи

Дуже прикро, що з роками родичі зустрічаються все рідше і з сумного приводу. Давно Катя не бачила дядькового старшого сина,

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Олена та Андрій приїхали у старий будинок бабусі. Треба тут навести порядок. Вони розклали речі, і в’зялися за роботу. – Йду я траву косити, – сказав Андрій. Олена почала прибирати в будинку. – Олено, можеш вийти? – раптом вигукнув Андрій. – Подивися, тут камінь якийсь дивний лежить. Олена вибігла надвір. – О, Боже! Андрію! Ми ж з тобою все забули! Ми ж обіцяли бабусі, що зробимо, – раптом вигунула вона. Андрій не розумів, що відбувається

Дзвінок у двері пролунав серед ночі. Олена підійшла до дверей: – Хто там? – Олено, це я, пусти переночувати! –