Тамара прийшла на цвинтар. Біля портрета її чоловіка лежали штучні квіти. – Хтось недавно тут був. Мабуть його друзі, – вирішила вона. Ззаду почулися кроки. Якась жінка ішла з дитиною. – Це я, – раптом сказала вона. – Що? – не зрозуміла Тамара. – Це я тут була і це мої квіти. – Так в Костянтина ніби немає сестер. – А я не сестра. Ми з ним кохали один одного… Тамара широко відкрила очі
Тамара пройшла по засипаній снігом доріжці на кладовищі. На чорному кам’яному памʼятнику шапкою лежав сніг. З портрета чоловіка, висіченого на
Read More