Життя

– Така серйозна справа, а ми на орендованій квартирі, ну чому б до нас не приїхати! Сватають тебе, Уляно, –

У Ліди народився внук в іншому місті, тому вона поспішала на поїзд. Квиток їй дістався останній, на верхній полиці. -Нічого,

– Алло. Це Ганна? – Так, я вас слухаю. – З вами говорить Юрій. Я – чоловік коханки вашого чоловіка.

Оксана Петрівна була видною жінкою. Незважаючи на похилий вік, вона все ще була досить гарною. Їй лестила така увага, але

– Доброго дня, дівчино ви випадково не із 16 квартири? – дивний літній чоловік звернувся до Алли. – З 16,

– І де були мої очі! Якби я знала, що так буде, ні за що, за тебе не вийшла, –

Таїсія плакала, а доросла дочка її заспокоювала: – Мамо, ну що ти так переживаєш, на цьому життя не зупиняється. Звичайно,

Віра Іванівна прийшла додому і дуже здивувалася, побачивши сина. Діма вже другий рік жив зі своєю дружиною окремо від них

– Бабо! Накривай на стіл, голодний я! – Закричав командним голосом Дмитрик, ледве забігши в двір.  Він чув як батько,

– Та годі тобі! Ну мого ти? Ну, з ким не буває? – Віктор винно дивився на Олену. – Це