Марійка жила з бабусею. Її мати була з новим чоловіком і все обіцяла, що скоро забере доньку до себе. – Підкинули мені тебе, наче я про це просила, – бурчала бабуся до Марійки. – Гроші твоя мати мені, бачте, дає! Та не потрібні вони мені! Ну що ж, не виставляти ж тебе? Давай-но, Марійко, піди посуд помий, підлогу протерти треба… Марійка мовчки погоджувалася. – Ну, потерпи, Марійко, – все говорила мати. – Бабуся у нас в душі хороша. Характер тільки важкий. – Коли ти забереш мене? – запитувала Марійка. – Скоро, – йшла та сама відповідь… Так минуло три роки. А одного разу сталося несподіване
Почалося в житті Марійки все з мами… Якось вона виявилася зайвою в маминому житті. Та, звісно, намагалася якось пом’якшити ситуацію.
Read More