Ольга стояла перед під’їздом, тримаючи у руці конверт. Будинок був незнайомий – девʼятиповерхівка на околиці міста. Але десь там, на п’ятому поверсі, жив її син! Тридцять років тому вона залишила його маленьким хлопчиком. Тепер йому тридцять п’ять… Ганна зайшла в підʼїзд і кинула конверт у поштову скриньку. Вона сіл в машину й поїхала. Наступного дня вона знову приїхала до цього будинку. На подвір’ї вона раптом зустріла дружину сина! – Вибачте! – гукнула вона. – А можна вас на хвилину? Та обернулася, подивилася насторожено. – Ви хто? – запитала вона. – Я… – Ольга затнулась. – Я мама Олексія. Ганна змінилася на обличчі від почутого
Ольга стояла перед під’їздом, тримаючи у руці конверт. Будинок був незнайомий – девʼятиповерхівка на околиці міста, сіра, безлика. Десь там,
Read More