– Христю, може, нам варто спробувати помиритись з твоїми батьками? – сказав дружині Ігор. Христина зітхнула. – Я не знаю, – відповіла вона. – Після всього, що було, цих сварок. – Я розумію, – сказав Ігор. – Але, знаєш, життя надто коротке, щоб ображатися. Особливо зараз. – Що ти маєш на увазі? – Христина здивовано подивилася на чоловіка. Ігор загадково посміхнувся. – Ну, я думав дочекатися більш слушного моменту, але… – раптом сказав він. – Христино, у нас буде дитина! Жінка застигла, не вірячи своїм вухам. Вона не розуміла, що він таке каже! – Це як? – тільки й розсміялася вона
– Христино, ти взагалі вже? Ти з ким зв’язалася? Він же ж простий маляр! – голос батька гримів, як грім
Read More