– Ми ж домовлялися! – Петро сердито дивився на свою дівчину. Та тільки посміхалася, погладжуючи округлий живіт. – Ніяких дітей, поки ми вчимося! Сама казала! А що тепер? Ти мені брехала. Ти… У мене слів просто нема! Петро, дістав із шафи валізу. – Ти що робиш? – Лариса здивовано дивилася на хлопця, котрий почав швидко збирати свої речі
-Ми ж начебто домовлялися! – сердився Петро, дивлячись на свою дівчину. Та тільки безневинно посміхалася, погладжуючи живіт, що округлився, що
Read More