Валентина Іванівна приїхала в гості до доньки та онучок. Наступного дня, коли вона повернулася з ранкової прогулянки, то побачила в кімнаті свою зібрану валізу. – Віра! Що це таке? Ти мене виставляєш? – вигукнула мати. Віра, прибігла на її вигуки, здивувалася: – Мамо, я цього не робила. В кімнату зайшли доньки Віри, десятирічна Катруся та семирічна Поліна. – Це ми з Катею зібрали твої речі, бабусю, – сказала молодша внучка Поліна. – Ми хочемо, щоб ти поїхала! – Ви? Але чому? Що я вам зробила? – Валентина Іванівна здивовано дивилася на внучок, не розуміючи, що відбувається
Мама зателефонувала одразу після обіду, і тепер Віра зовсім не могла працювати – все думала, як повідомити цю новину Олегу.
Read More