Олег прокинувся рано. Чоловік посмажив омлет, поснідав, одягнувся і вийшов з квартири. По дорозі купив квіти і поїхав до батьків. – Ну як ви тут? – запитав Олег, стоячи біля могилки. – Я так сумую за вами. Він з сумом вдивлявся в обличчя на фотографіях. – Знаєте, а я повинен вам дещо сказати…, – раптом почав говорити Олег, зупинився на хвилину, і сльози покотилися з його очей
Олег знову прийшов з квітами до могилки своїх батьків, стоячи біля пам’ятника він, ніжно вдивляється в рідні риси облич на
Read More