Ніна Петрівна сиділа у кріслі і дивилася телевізор. Вже було дуже пізно. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв Артем. – Баба Ніна, швидше, мамі недобре! А дядько Віктор взяв і пішов, – сказав Артем. На щастя все обійшлося. – Ви були праві, Ніно Петрівно, – сказала їй потім Галина. – Хіба ж мій Андрійко так би вчинив
Ніна йшла додому, коли побачила хлопця років десяти, який сидів на сходах під’їзду. -Ти чому знову тут сидиш? – Ніна
Read More