Ірина приїхала в гості до своєї подруги Наталі. Після пізнього сніданку вона вирішила прогулятися по селу. Ірина одягла легку світлу сукню, великий мереживний капелюх і вирушила на прогулянку. Вона повільно йшла тінистою вулицею і заглядала за паркани будинків. Де-не-де гралися діти, десь жінки пололи грядки, десь пасли гусенят і каченят. Усі були зайняті ділом… – Мабуть, треба Наталі запропонувати свою допомогу по-господарству, – подумала Ірина. – У неї теж є і сад, і город, і птиця. А то я тут відпочиваю… – Прогулюєтеся? – раптом почула вона голос за спиною. Ірина застигла від несподіванки
Ірина Михайлівна не могла назвати своє життя щасливим. Чоловік гульбанив. І почав він буквально з першого року їхнього спільного життя.
Read More