Тетяна зварила бульйон, відварила курочку і стала чекати чоловіка Миколу з роботи. Двері відкрилися, Тетяна вийшла в коридор і побачила на порозі доньку Марію. – Мамо, привіт. Ой як смачно, а можна мені теж тарілочку бульйончика? Мамо, я тобі важливе хочу сказати, ой, дай мені хлібчика, – затараторила донька. – Що там доню, тему нарешті обрали для аспірантури? – зраділа Тетяна Іванівна. – Та ні, мамо, інше, – Марія з апетитом з’їла ложку бульйону, а потім все розповіла матері. Тетяна як стояла, так і сіла. – Ну як же так, Марія?! – тільки й сказала вона
– Антоніно Вікторівно, як я рада, що ви подзвонили. Як живемо? Добре все. Микола на роботі, а у мене сьогодні
Read More