У Олени був вихідний. Дощ лив, як із відра. – Так…Погуляти не вийде, – сумно зітхнула жінка, і вирішила зайнятися прибиранням. Раптом у двері постукали. – Вам кого? – запитала Олена, побачивши на порозі незнайому жінку. – Вибач, дочко, я трохи заблукала. А тут дощ. Дозволь у тебе перечекати, – попросила незнайомка. – Ну, проходьте, – знизала плечима вона. Олена пригостила гостю чаєм, трохи порозмовляли, коли дощ закінчився гостя зібралася йти. Олена провела її, повернулася на кухню, щоб помити чашки, як раптом на столі помітила якусь записку. Вона взяла її, прочитала і застигла від прочитаного
Олена з чоловіком жила у котеджному селищі. Селище це було ще молоде, до ладу не було ні доріг, ні інфраструктури.
Read More