Віктор поснідав яєчнею і побіг на маршрутку. Він жив за містом і всі пасажири добре знали один одного. Та сьогодні щось змінилося. Віктор відчув це одразу. Незнайома дівчина зустрілася з ним очима, але тут же відвела їх убік. Маршрутка рушила. – Так, Світлана! Це я! Не впізнала? Ну як хто? Даша… Віктор і всі, хто вже поринав у солодку дрімоту, здригнулися. “Новенька” Даша, тримаючи телефон біля маленького вушка, мелодійно сміялася
Кожен ранок був схожий на попередній. Сніданок з яєчнею, що запеклася до жорсткої скоринки, шматок хліба, накритий добрим, товстеньким шматком
Read More