Віра стояла біля раковини, і механічно намилювала тарілки. Раптом, з веранди долинули приглушені голоси. Свекруха Віри, Валентина Петрівна, розмовляла з своєю сусідкою, яка якраз забігла на чашку чаю. – А хочеш, я тобі розповім одну таємницю, – несподівано долинула до Віри фраза свекрухи. Віра тихенько прикрила кран. Вода перестала шуміти, і тепер кожне слово було чутно чітко. – Так-так, а це вже цікаво, – подумала вона. Віра підійшла ближче до дверей кухні, тихенько причаїлася, прислухалася до розмови і… остовпіла від почутого
Літній ранок видався надзвичайно важким. Віра стояла біля раковини, механічно намилюючи тарілки після сніданку, коли з веранди долинули приглушені голоси.
Read More