Життя – Сторінка 273 – Тут цікаво

Тут цікаво

fcvomond 12.10.202212.10.2022 0 Comments

Петро назбирав на городі півоній і пішов до дружини на цвинтар. – Ну ось, люба, прийшов я тебе провідати, – сів він біля памʼятника. – Ніхто не пам’ятає річницю, окрім мене… Петро уже хотів йти, як раптом помітив, якогось чоловіка з торбиною. – О, Боже! – перехрестився старий. – Як це тебе сюди занесло, Андрію?! Онук підійшов і обійняв діда. – Справа у мене важлива до тебе… – Андрій раптом поліз у торбину і почав там щось шукати. – Ось! – нарешті сказав онук і дістав якийсь згорток. Старий розгорнув його й ахнув

Петро Олексійович все життя прожив у селі. Тут і дружину свою поховав п’ять років тому. До цвинтаря десять хвилин ходу

fcvomond 12.10.202212.10.2022 0 Comments

Олексій повернувся додому сумним. – Що сталося? – занепокоїлася дружина. – З роботи звільнили, – тихо сказав Олексій. – І що ж нам тепер робити? – запитала Олена. – Щось придумаємо, – сказав він і обійняв дружину. Думати довго не довелося, поїхав Олексій на заробітки. Чоловік працював вже декілька місяців, коли одного вечора на його телефон прийшло повідомлення. Писала дружина. Олексій прочитав смс і застиг. – Цього не може бути, – тільки й подумав він

“Вибач. Я йду від тебе. Більше не можу обманювати тебе . Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам

fcvomond 11.10.202211.10.2022 0 Comments

Микола підстрибуючи підбіг до сусідки, яка виходила з підʼїзду. – Давайте допоможу Ганно Іванівно, – простягнув він руку до мішка зі сміттям. – Та не треба, Миколо Степановичу, я сама. Хоч свіжим повітрям подихаю. Ганна Іванівна у свої сорок три роки здивувала всіх. Вийшла заміж за чоловіка на п’ятнадцять років молодшого і народила дитину. – Може це і неважливо, – раптом сказав Микола. – Але вже другий тиждень вашого чоловіка привозить молода дівчина. Він цілує їй руку і, озираючись, біжить до під’їзду. Ганна так і застигла з мішком у руках

-Марічка, почекай, – зупинив Микола Степанович дівчину. Та застигла на місці. -Що хочете? Я на заняття запізнююся. -Ех, Марічка, що

fcvomond 11.10.202211.10.2022 0 Comments

Галина весь день крутилася біля плити. Сьогодні у гості прийдуть друзі, Марина та Сергій. У двері подзвонили. – Я відкрию, – гукнув чоловік. Толік зустрів гостей і запросив до столу. Всі сіли за стіл, поїли. Настав час десерту, жінки пішли на кухню по тортик і довго не поверталися. – Йду, подивлюся, чому вони так довго, – сказав Толік Сергію. Чоловік вийшов у коридор, як раптом почув, що Галина з Мариною про щось розмовляють. Толік прислухався і застиг. Розмова була про нього

– Ох, як же чудово, що ми нарешті зустрілися! – задоволено сказав Анатолій, дивлячись на компанію, що зібралася. – Давно

fcvomond 11.10.202211.10.2022 0 Comments

Віра закінчувала з клієнткою, коли задзвонив телефон. Дзвінок, другий, третій. – Та хто там такий? – думала жінка. Щойно відвідувачка вийшла, телефон знову подав звук. – Так слухаю, – схвильовано сказала Віра. – Алло, Віра, це ти? – почула вона у слухавці. – Так, а з ким я розмовляю? – не зрозуміла вона. – Не впізнала? Це ж я твій дід, – раптом сказав незнайомець. – Який дід? – здивувалася Віра. – Дід Борис, – відповів співрозмовник. Віра застигла. – Цього не може бути. Діда Бориса давно не стало, – тільки й подумала жінка

-Здрастуйте, Віро. Ви мене не знаєте, я вас також. Пишу на прохання вашого дідуся, сподіваюся, пам’ятаєте про нього, Бориса Миколайовича?

fcvomond 11.10.202211.10.2022 0 Comments

Тетяна приїхала в гості до своєї тітки в місто. – Ну, показуй мені де кухня і де я спати буду! – сказала вона. Тітка Ліза глянула на великі картаті сумки Тетяни й запитала: – А що в них? – Ось у цих двох, продукти, – пояснила Тетяна. – Картопля, сало, м’ясо, сметана, молоко. Ну, всього не перерахуєш. Все своє, домашнє! Тут одяг мій. А в цій – найголовніше. Весільна сукня! Я ж чого до тебе приїхала? Чоловіка собі знайти! Бо ми з мамою без мужика вже не можемо на хазяйстві! Ліза рота відкрила від здивування

-Все заніс, – запитала Таня в чоловіка, який ледь поставив дві величезні картаті сумки в коридорі. -Так, дівчино, – сказав

fcvomond 11.10.202211.10.2022 0 Comments

Тамара з нетерпінням виглядала у вікно. Вона чекала автобус. Сьогодні мала приїхати з міста її подруга Ліза. Вона вийшла на ґанок і глянула на дорогу. Ліза вже поспішала до її хати! – Ох, і повітря тут! Пий, як сметану! – сказала Ліза, обіймаючи Тамару. – Ось погостюєш, і теж не захочеш їхати, залишишся! – відповіла Тамара. Проводжала вона подругу через два дні. – Приїжджай частіше, Лізонько, – тихо просила Тамара. – Мені без тебе тут дуже сумно. Я не можу так жити! Чоловік Тамари аж застиг від почутого

Тамара Петрівна з нетерпінням виглядала у вікно. Вона чекала автобус у їхнє село. Сьогодні мала приїхати з міста її подруга

fcvomond 11.10.202211.10.2022 0 Comments

Тетяна давно доглядала свою стареньку сусідку Світлану. І от Світлани не стало… А через місяць несподівано зʼявився її племінник Сергій! Тетяна раніше його тільки на фото й бачила. Він прийшов з букетом квітів і тортом. Отак вирішив віддячити Тетяні за роки допомоги його тітці… Вони пили чай на кухні, як раптом прийшов чоловік Тетяни Віктор. – Оце так! Чоловіка вдома нема, а дружина розважається! – раптом сказав Віктор. – Я так розумію, тепер ти і з ним будеш няньчитися? Сергій з Тетяною не розуміли, що відбувається

-Ну що? Догралася? – говорив чоловік Тетяни, Віктор. – Тю-тю, пішла квартирка не знаю кому! От же ж бабця, от

fcvomond 11.10.202211.10.2022 0 Comments

– Ніно! Ти чого з хати не виходиш?! – крикнула сусідка, побачивши Ніну у вікні. – Та настрою нема. Миколці борщ он варю! Чуєш, Катю, зайшла б, чаю попили з цукерками. – Став чайник, вже йду! – Катя вимила руки під шлангом, зняла косинку. Ніна вже заварила чай і виставила на стіл тарілочку з сушками і вазу з цукерками. – Так чого ти сумуєш, Ніно? З Миколою щось? – Катя опустила сушку в чаї. – Ой, Катю, та в мене тут таке, що не знаю, що тепер і робити! Катя аж застигла з сушкою в руках

-Ніно! Чого з дому не виходиш, щось трапилося, чи що? – крикнула сусідка, побачивши Ніну у вікні. -Та настрою немає.

fcvomond 11.10.202211.10.2022 0 Comments

Оля запросила подругу Віру в гості, бабуся Ганна Борисівна спекла шарлотку, накрила стіл. – Доброго дня, мої хороші. Ну, дівчатка, мийте руки і сідайте за стіл, – запросила Ганна Борисівна. Дівчата зайшли на кухню і сіли за стіл. – Зачекайте хвилинку, – сказала бабуся і вийшла у іншу кімнату. Ганна Борисівна повернулася за хвилину з якимось пакетом у руках. – Ось тримай це тобі, – бабуся передала його Вірі. Дівчина відкрила пакет і ахнула. – Звідки ви…, – хотіла щось сказати Віра, але не витримала і заплакала

Сьогодні Оля помітила на ринку черешню. Та не просто черешню, а справжню ЧЕРЕШНЮ. Оля такої великої ніколи не бачила. –