Життя – Сторінка 272 – Тут цікаво

Тут цікаво

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Віктор почав затримуватися на роботі і часто їздити у відрядження. В ті дні, коли чоловік залишався вдома, йому вночі хтось постійно дзвонив. Наталя вже не знала, що й думати. Вона взяла телефон чоловіка, відкрила фотографії і ахнула! Наталя не вірила своїм очам! – Краще б я й не брала той телефон! – зі сльозами розповідала вона своїй подрузі. – У нього там таке! Я не вірю, що він міг так вчинити

Наталя з Алісою були найкращими подругами. Вони були знайомі з раннього дитинства, подружилися ще на дитячому майданчику, де їхні мами

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Людмила чистила картоплю, як раптом подзвонили в двері. На порозі стояв друг її чоловіка Василь. – Люда, привіт! А Олег вдома? Поклич його, будь ласка! – сказав він з порога. – Привіт Васильку, а його немає. Він ще вчора поїхав у відрядження. – Дивно, а я сьогодні його бачив біля магазину з якоюсь молодою дівчиною, – здивувався Василь. – Я ще хотів підійти, але вони сіли в таксі і поїхали. Людмила аж присіла на стільчик. Вона не вірила своїм вухам

Людмила чистила картоплю, як раптом подзвонили в двері. На порозі стояв друг її чоловіка Василь. -Люда, привіт! А Олег вдома?

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Інна Віталіївна з чоловіком поверталися додому. – Інно, – стрепенувся Павло Сергійович, – Що за машина біля наших воріт стоїть? – Може сталося щось? – Занепокоїлася жінка. Чоловік з дружиною забігли у двір. Незнайомий хлопець сидів на сходах. – А Ви, перепрошую, хто? – здивувався Павло Сергійович. – Я? – Хлопець трохи зам’явся. – Наречений! – Чий наречений? – Інна Віталіївна аж сіла на лаву і перехрестилася

Інна Віталіївна відключила телефон. Очі її блищали від щастя. – Павло, – голосно покликала вона чоловіка, – Олеся, внучка завтра

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Петро вирішив подзвонити матері. Терпіти таку її поведінку й далі він вже не міг. – Мамо, ти чого так поводишся?! – здивовано запитав він у слухавку. – Чому ти досі не прийшла, хоч глянути на своїх внучок?! Вже пару місяців пройшло! – А ви мене що запрошували? – раптом відповіла Ніна Петрівна. – Щось я не пригадую. Петро не знав, що й сказати. І от аж через місяць Ніна Петрівна раптом зʼявилася на порозі

Відносини Марії зі свекрухою складалися непогано. Звичайно, виходячи заміж, дівчина наслухалася безліч історій про сварки невісток з матір’ю чоловіка, тому

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Станіслав повернувся з відрядження раніше. У коридорі його зустріла теща. – Ой! Зятю! Ти так рано повернувся? Як знала, млинців напекла! – раптом сказала Марія Олександрівна. – Я ж з дороги. Спочатку душ прийму, – відмахнувся Станіслав. – Ну що ти Стасе! Встигнеш! Охолонуть же млинці, – підозріло сказала теща. – Добре, руки помию! – заявив Стас. Чоловіку здалася дивною поведінка тещі. Він непомітно вийшов з ванної і зайшов у спальню. В його ліжку, обнявшись спали вони… Дружина і його друг Микола

Станіслав повернувся з відрядження раніше. Йому це не часто вдавалося. У корідорі йогозустріла теща. Вона була якась дивна, дуже привітна,

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Сергій Іванович прокинувся рано. Прополов грядки, прибрав у сараї, зварив борщ. Сьогодні має приїхати син з сім’єю. Сергій знову виглянув через паркан. – Ну чому вони так довго, – засмутився він. Чоловік вже майже збирався спати, коли у двір заїхала машина. – Привіт, тату. Ну що в тебе за розмова до мене, – зайшовши в будинок запитав Андрій. – Ось, тримай, – Сергій Іванович простягнув листок. Андрій здивовано подивився на батька, не розуміючи, що відбувається

Знову виглядаючи надвір через паркан, Сергій Іванович засмучувався. – Ну чому вони так довго, обіцяли зранку, а тут уже й

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Оксана солодко спала, як раптом її розбудили часті дзвінки у двері. Жінка встала, підійшла до дверей, зазирнула у вічко і побачила молоду жінку з дитиною на руках. – Ви Оксана Георгіївна? – запитала незнайомка. – Так. А в чому справа? – здивувалась Оксана. – У мене до вас особиста розмова, – сказала жінка. Вони пройшли на кухню. – Я вже два роки живу з вашим чоловіком, – раптом сказала незнайомка. – А це його син! Оксана не вірила своїм вухам

Всі, абсолютно всі не схвалювали вчинок Оксани Георгіївни. Що вона зв’язалася з молодим чоловіком, набагато молодшим за неї. І діти,

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Ганна Іванівна збиралася в магазин. Жінка вже одягла куртку, як раптом задзвонив телефон. Ганна підняла трубку. – Алло, – сказала Ганна Іванівна. – Слухаю вас. У трубці щось затріщало. Вона вже хотіла покласти трубку назад, як раптом пролунав чоловічий голос: – Алло, Ганнусю, ти мене чуєш? Це я Вітя. Ганна застигла. Їй, що справді дзвонив Віктор? Її чоловік, якого не стало 20 років тому

Ганна Іванівна розплющила очі і подивилася на годинник. Тепер їй не потрібно було тягнутися до тумбочки, щоб взяти окуляри, а

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Валя сиділа на подвір’ї, і дивилася, як виносять її речі. – Скриню не забудьте, – вигукнула Валя до доньки Наталки. – Яку скриню? Ти що до мене мотлох всякий везти зібралася? – невдоволено сказала Наталка. – Без скрині я не поїду. Ти не знаєш, що там у ній, – тихо сказала Валя. І Наталка погодилася, погрузили всі речі у машину, і забрали Валю до себе у місто. Ввечері Наталка вирішила подивитися, що там за “скарб” у маминій скрині. Жінка відкрила її і ахнула

Валя сиділа згорбившись на табуреті в порожній кімнаті. До себе вона міцно притискала портрет молодого чоловіка. Вона дивилася широко розплющеними

fcvomond 29.10.202229.10.2022 0 Comments

Галина займалася закрутками, коли додому повернувся Анатолій. Чоловік стояв у дверях і підозріло дивився на дружину. – Вже повернулася? – раптом спитав він. – Звідки? – незрозуміла дружина. Толік розгубився, а потім підійшов до Галі, взяв її за руку і підвів до столу, на якому стояв комп’ютер. – Сідай, – попросив він. Коли Галя опустилася на стілець, Анатолій клацнув мишкою і перед жінкою з’явилось фото. Галина аж застигла від несподіванки. – Це що? – незрозуміла жінка

– Я ну хочу так жити, – тихо сказала Галина, намагаючись не розплакатися. – Сподіватися на далеке і щасливе майбутнє,