Життя – Сторінка 271 – Тут цікаво

Тут цікаво

fcvomond 14.10.202214.10.2022 0 Comments

Алла зайшла на кухню з важкими пакетами продуктів. У мийці височіла гора посуду, стіл не прибраний ще зі сніданку… Було зрозуміло, що Катя, дочка Алли, знову нічого не робила. Всі домашні справи і виховання дітей вона зіпхнула матері. Алла почала наводити лад на кухні і готувати вечерю. Невдовзі прийшла й Катя. – Мамо, знаєш, що ми подумали. Дітей треба звозити на море, а скільки Роман заробляє ти сама знаєш. Так от, позич нам грошей? Тобі ж вони і так ні до чого! Алла не повірила своїм вухам

Алла Вікторівна задумливо ходила по великому магазину. Перед собою вона котила візок майже повністю заповнений продуктами. Погляд Алли Вікторівни зупинився

fcvomond 14.10.202214.10.2022 0 Comments

Віктор привіз наречену в село до бабусі, знайомитися. – Бабусю, це Аліна, – представив він дівчину бабі Валі. – Дочекалася, – усміхнулася баба Валя. – Ну, йдемо до столу. Молоді зайшли на кухню. На столі стояла смажена картопля з котлетками. – Зараз я ще салат дороблю. Аліно, сходи на город кропу з петрушкою свіжого скубни, – попросила бабуся дівчину. – Добре, – Аліна встала і пішла. Дівчина повернулася за хвилину. – Ось тримайте, – вона простягла бабусі жменю зелені. Валентина подивилася на зелень і аж присіла від подиву

– Ти зрозумій, Вітя, не потрібна нам міська, – застерігала внука бабуся Валя, посуваючи ближче рум’яні пиріжки. – Ти їж,

fcvomond 14.10.202214.10.2022 0 Comments

Дарина прийшла в гості до своїх друзів. Стіл вони вирішили накрити на веранді. – Так, всіх прошу до столу! Шашлик готовий! – оголосив Ілля, господар будинку. Всі загомоніли і посідали за стіл. Раптом в Іллі задзвонив телефон. – Привіт! Давай під’їжджай, – сказав він комусь у слухавку. Він відкрив ворота і на подвірʼя заїхав дорогий джип. З машини вийшов якийсь чоловік. Дарина придивилась до нього і ахнула

Є люди, яким не подобається осінь. Хмарне небо, часті дощі, вогкий вітер і сіра природа навколо. А ось Дарині дуже

fcvomond 14.10.202214.10.2022 0 Comments

Микола зайшов на кухню, сполоснув дві чашки і налив дітям молока. Поки вони їли, чоловік поставив чайник, вимив посуд. Хотів ще скласти продукти в холодильник, але той виявився настільки брудним, що чоловік передумав. Раптом пролунав звук відчинених дверей. На кухню зайшла Юля. – Мамо, а дядько Микола нам булочок купив і молока, – одразу радісно повідомив хлопчик. – Який ще дядько Микола?! – Юля здивовано дивилася на чоловіка і не розуміла, що відбувається

Юля прокинулася від якогось дивного звука. -Володя! – голосно гукнула вона, не розплющуючи очей. Через хвилину в її кімнату забіг

fcvomond 13.10.202213.10.2022 0 Comments

Марічка з сином приїхала в гості до своєї сестри Ліди. Приїхала без попередження. Сестра давно перебралася в інше місто і від неї не було жодної звістки. Марічка піднялася на третій поверх, до тієї квартири, де жила її Ліда. Приклавши вухо до дверей, Марічка довго слухала, але так нічого й не почула. Тиша стояла така, наче вдома й не було нікого. Марічка тихенько постукала раз, другий і навіть не повірила спочатку, коли двері відчинилися. Побачивши сестру, вона ахнула і прикрила рота рукою. – О, Боже! Лідочко… – тільки й сказала вона

-Ох, Марічко, ну до чого ж ти недолуга! Хіба так можна? Та будь-яка знає, що спочатку в ЗАГС, а потім

fcvomond 13.10.202213.10.2022 0 Comments

Ліда гортала газету оголошень. Раптом жінка помітила напис: – “Продаю стару етажерку”. Ліда на хвилину задумалася. Вона згадала своє дитинство, і ту етажерку, яка була у її дідуся і бабусі в селі. Вона набрала номер телефону продавця та домовилася про зустріч. У призначений час двері їй відчинив дідусь. Він провів Ліду в невелику кімнату і вказав у куток біля ліжка. Ліда глянула туди і застигла від здивування. – Цього не може бути, – тільки й промовила вона

Ліда гортала газету оголошень. Раптом жінка помітила напис: – “Продаю стару етажерку, недорого, хоч для книг, хоч для чого завгодно».

fcvomond 13.10.202213.10.2022 0 Comments

Марина з сестрою Тетяною поїхала на цвинтар – батьків провідати. Вони зайшли в церкву, поставили свічки. Таня своїй бабусі Ганні вперше записочку залишила. Сестри зайшли до батьків, поприбирали. Квіти у баночки поставили. – Ну що, Тетяно, ходімо, пошукаємо, де твоя бабуся Ганна лежить? – Ходімо, Марино. – Ось вона, Тетянко! Давай я фото протру. Дивись, а тут хтось прибирав, дивно. – Здрастуйте, ви до Ганни Дмитрівни? – раптом почувся чоловічий голос. Марина глянула на чоловіка й ахнула. – Цього просто не може бути! – тільки й подумала вона

-А ще у вас був величезний садок. Твоя бабуся нас часто пускала туди. Там малина росла дуже солодка. Вишні були

fcvomond 13.10.202213.10.2022 0 Comments

Анастасія важко зітхнула і витерла сльози. – Треба в магазин сходити. Хоч хліба й картоплі купити, – вирішила вона. Жінка кивала на вітання сусідів, але намагалася не говорити. Соромно було за свого сина Юрка. Анастасія пішла у дальню крамницю – там знайомих менше. Купила хліба, трохи картоплі, пару цибулин, і поволі пішла назад. Раптом біля неї зупинився великий джип, з якого вискочив якийсь чоловік і кинувся до неї. – Анастасія Валентинівно, здрастуйте! – радісно вигукнув він. – Ви хто? – жінка застигла від здивування. Вона уважно глянула на чоловіка й ахнула

-Мамо, дай сто гривень! – сказав син. -Синку, до моєї пенсії ще тиждень, а грошей зовсім не залишилося… -Не можу,

fcvomond 13.10.202213.10.2022 0 Comments

Тоня прийшла на могилку чоловіка, трохи прибрала, прополола бур’ян. – Ось, Юра, прийшла я, – тихо говорила Тоня. – Я собі гарну діляночку прикупила, поряд з тобою. Жінка розмовляла з чоловіком, ніби він досі поряд. – Юра, я тут подумала, може верстат твій та інструменти продати комусь, – продовжувала свій монолог жінка. Раптом за два метри від могилки Юрія Антоніна помітила якось чоловіка, який уважно прислухався до її розмови. – Доброго дня. У мене до вас пропозиція! – загадково сказав незнайомець, підійшовши до Тоні

Антоніна відчинила стару шафу і дістала сорочку. – Тоня, ти що, не роздала Юрині речі? – запитала сусідка Галя. –

fcvomond 13.10.202213.10.2022 0 Comments

Світлана, в своїй кімнаті, складала одяг у шафі. Жінка почула, як у коридорі хтось галасує – то була свекруха, яка приїхала до них у гості. Раптом у кімнату Світлани постукали. – Можна? – спитала за зачиненими дверима Ніна Василівна. – Так, заходьте, – гукнула невістка. Свекруха зайшла і мовчки дивилася на Світлану. – Що ви хотіли? – запитала вона. Ніна Василівна підідійшла ближче і тихо сказала: – Йди геть з цього дому! Світлана здивовано дивилася на свекруху, нічого не розуміючи

– Сину, зроби з нею щось! – вигукувала в слухавку Ніна Василівна. – Я не можу з нею жити! –