Життя – Сторінка 269 – Тут цікаво

Тут цікаво

fcvomond 15.10.202215.10.2022 0 Comments

Вже стемніло, як раптом відчинилися двері і в квартиру зайшла втомлена Віра Сергіївна. Вона скинула туфлі, поставила в коридорі пакети з покупками і важко сіла на диван. – Чому так довго? – запитав її чоловік. – А як ти хотів? – округлила очі Віра. – Я тобі зараз все покажу. Жінка скочила з дивана, притягла пакети і з загадковим виглядом глянула на чоловіка. – Та-дам! – Віра урочисто вийняла першу коробку. Василь не розумів, що це таке відбувається

Запрошення від друзів на новосілля для Віри Сергіївни не було несподіванкою. Її давня приятелька Люся з чоловіком давно всі вуха

fcvomond 15.10.202215.10.2022 0 Comments

Олена сиділа і сумно дивилася у вікно. – Вже тридцять пʼять, а я все сама! – ледь не плакала вона. Раптом почувся стукіт у двері. – Хто б це міг бути так пізно? Сусідка, мабуть? – подумала Олена. Вона відкрила двері й ахнула! На ґанку стояв незнайомий чоловік. – Добрий вечір. Вибачте, але я заблукав, – сказав він розгублено. – Здрастуйте, проходьте, – по-хазяйськи сказала Олена. – Сідайте за стіл. У мене переночуєте, бо бачте, яка погода. Олена поставила чайник, зробила бутерброди. Чоловік залишився на ніч, а зранку Олену чекав сюрприз

Є жінки, яким долею визначено бути самотніми. Саме до них відносила себе Олена. Зникає село. Раніше було галасливо, весело, працювали

fcvomond 15.10.202215.10.2022 0 Comments

– Мамо, ну чому ти Соню не покликала вареники ліпити? Не чоловіче це діло! – нарікав Віталій, загортаючи тісто. – Ти ж знаєш, не можу дивитися на твою дружини. І розмовляти з нею не хочу, – Марія аж кинула шмат тіста об стіл. – Ну чому ти її так незлюбила? Соня в мене добра, поступлива, – заступився за дружину Віталій. – А тому, що вона з твоїм братом тобі зраджувала. І діти твої від Павла! – раптом сказала Марія Іванівна. Віталій аж застиг від такої новини

-Мамо, ну чому ти Соню з Ірочкою не покликала вареники ліпити? Ну невже крім мене нікого немає? Не чоловіче це

fcvomond 15.10.202215.10.2022 0 Comments

Катя весь тиждень провела у клопотах. В суботу у її чоловіка Сергія ювілей. Жінка спекла торт, накрила святковий стіл. Гостей запросили не багато. Родичі, колеги, і кілька друзів з якими Сергій колись служив. Свято проходило весело. Катя, як хазяйка, намагалася за всім встежити і все контролювати. Сергій особливої уваги дружині не приділяв, а ось його друг Микола весь вечір проявляв до Каті підвищену увагу. А вже за кілька днів після свята Микола зателефонував Каті

Жила Катя як багато інших жінок. Не багато, але й не бідували. Вже 15 років, як Катя була заміжня, мала

fcvomond 15.10.202215.10.2022 0 Comments

Марина їхала до батька в гості. Микола жив з новою дружиною Ніною на іншому кінці міста. Дівчина подзвонила у двері. – Тату, йдемо погуляємо, – запропонувала вона з порога. Тато зрадів, взяв куртку і почав одягатися. – Куди зібрався, – вийшла з кімнати Ніна. – Ми прогуляємось, – відповів чоловік. – То ти їй не сказав? – запитала жінка. – Що не сказав? – здивувалася Марина. – Він тобі не тато! Запитай у своєї матусі, де твій тато, – раптом сказала Ніна. Марина застигла від здивування, нічого не розуміючи

Марина їхала щаслива, у трамваї номер вісім. Тепер вона завжди бачитиме тата, ура! Мама сказала, що тато переїхав до їхнього

fcvomond 15.10.202215.10.2022 0 Comments

Ганна зайшла на кухню, поставила чайник і дістала тортик. – Романе, ходи-но сюди! – гукнула вона свого нареченого. – Будемо список гостей на весілля складати. Вони сіли за стіл, як раптом Ганна спохмурніла. – Ось тобі й маєш, Романе! Все життя знала, що це колись станеться! – сумно сказала дівчина. – Думай тепер якого з батьків на весілля запрошувати! – Ого, і справді! Оце так теща нам задачку підкинула! – посміхнувся Роман. Ганна не знала, що й робити. У неї ж було троє батьків

Видався дуже хороший день – Ганна з Романом сходили в ЗАГС і подали заяву. Дата вдала, на сьоме число, прямо,

fcvomond 14.10.202214.10.2022 0 Comments

Михайло мовчки роззувся у коридорі, пройшов на кухню і сів за стіл. Люба розігрівала обід у мікрохвильовці. Чоловік якось дивно глянув на неї і раптом видав: – Любонько! Зовсім же ж трохи залишилося тобі, потерпіти! Тільки рік – і я вільний! Нарешті ми зможемо одружитися, і ми матимемо нормальну сім’ю! Михайло дуже радів, цілував її руки, обіймав, говорив різні приємні та гарні слова. Люба аж застигла від здивування. Вона не розуміла, що відбувається

-Ну що, Любцю, твій Михайло ж і не хоче приїхати хоч раз із тобою? Сходив би на шашличок біленької б

fcvomond 14.10.202214.10.2022 0 Comments

Ліля вже збиралася сходити в душ і лягти спати, як раптом прийшла її мати. Вона сіла на кухні, від чаю відмовилася і говорила ні про що. Ліля відверто позіхала. Вказати матері на двері совість не дозволяла. Але й сидіти з пустого в порожнє переливати теж не дуже хотілося. – Мамо, – не витримала Ліля. – Щось трапилося? – Ні, а що має трапитися? – Ну не знаю, ти так пізно прийшла. – Я що, до дочки в гості не можу прийти? – сказала мама. Ліля вже зрозуміла, що зараз станеться

Мама прийшла ввечері, Ліля вже збиралася сходити в душ і лягти спати. Ні, ну а що, має право раніше лягти,

fcvomond 14.10.202214.10.2022 0 Comments

Зіна пакувала закрутки у сумки, хоче внучці та сватам сільські гостинці передати. Завтра вони всією сім’єю їдуть на весілля внучки Ганусі. – Полуничного варення більше кладіть, і солоних огірків, – командувала баба Зіна. – На весільний стіл згодиться. Усі зібралися і вирушили на вокзавл. Вранці наступного дня їх зустрічала Гануся. Внучка, як побачила свою рідню, аж застигла. – Я ж просила вас! – тільки й сказала Ганна

– Дівчатка, моя Гануся, моя внучка, заміж виходить, – з радістю розповідала баба Зіна своїм подружкам на лавочці. – Гарний

fcvomond 14.10.202214.10.2022 0 Comments

Микола йшов коридором, як раптом побачив прибиральницю, яка мила коридор. Вона була дуже зсмучена. – Щось ви якась сумна? – сказав директор. – Що сталося. – Та нічого, – відмахнулася Галя. – Я ж бачу, що сталося, – наполягав Микола. І Галина розповіла йому про свою проблему. – Так…Будете йти додому, зайдете до мене в кабінет, – раптом сказав він. Закінчивши роботу Галина зайшла до директора. – Ось тримайте, – Микола простягнув Галині якусь коробочку. Галя відкрила її і ахнула. – Я не можу це прийняти, – тільки й промовила вона

Микола Андрійович, директор успішної, хоч і не дуже великої фірми, у піднесеному настрої йшов довгим коридором до свого кабінету. Його