Життя

Життя

Ганна прикрашала новорічну ялинку. Жінка розвісила гірлянди, принесла старенький ящик з новорічними іграшками. Ганна дістала чергову кульку, щоб почепити її на ялинку, як раптом вона вислизнула з її рук і розлетілася на маленькі шматочки. Ганна принесла віник та совок і почала збирати шматки іграшки. Раптом серед цих уламків, вона побачила згорнутий у трубочку папірець. – Що це за папірець?- здивувалася Ганна.- Вчора прибирала, підлога була чиста. Вона підняла його, розгорнула і пробігши очима по словах, що були там написані, скрикнула, ноги її підкосилися і вона важко опустилася на диван

Ганна Степанівна чотирнадцять років не святкувала Новий Рік. Як вона стара жінка може святкувати це свято? Ніяк. Хіба що купити

Read More
Життя

Наближався Новий рік. Віра з чоловіком поверталися з магазину з покупками. Олексій ніс у руках пухнасту ялинку. – Зачекайте, притримайте нам, будь ласка, двері! – Віра кинулася до під’їзду, в який заходили дві жінки, а потім гукнула до чоловіка: – Олексію, давай швидше! Чоловік поквапився з ялинкою. Раптом Віра кинула погляд на тих жінок, які саме заходили у підʼїзд. Вона придивилась до них і застигла від побаченого

Віра поспішала додому з важкими сумками з продуктами в руках. Всі її думки були зайняті тим, що треба приготувати вечерю,

Read More
Життя

Марина бігла мокрим асфальтом у напрямку до будинку. Їй щойно зателефонувала її подруга і повідомила, що бачила її чоловіка з іншою жінкою. Вони вийшли з машини Віктора і попрямували у їхній під’їзд. Марина забігла у квартиру. У коридорі нікого не було. Не було чужого одягу. І куртки Віктора також не було. – Дивно, – подумала Марина. Вона пройшла до кімнати. Нікого. – Невже Ганна помилилася? – вирішила жінка, як раптом клацнув замок вхідних дверей. Марина глянула на відкриті двері і застигла від здивування

Марина бігла мокрим асфальтом у напрямку до будинку. Їй щойно зателефонувала її подруга Ганна і повідомила про те, що бачила

Read More
Життя

Надія Петрівна переїхала жити в село. Будиночок, хоч і старенький був, але добротний. – Грошей ого-го на ремонт треба, – сказала собі жінка. – Тож працюй, Надіє Петрівно! З ранньої весни почала вона роботи в саду. Дерева обробила, розсаду висадила. Потім грядки підготувала. А потім і з сусідами познайомилася. З лівого боку жила літня пара. З ними Надія Петрівна одразу спільну мову знайшла. Все випитувала – що садять, як росте, який догляд треба… А от по праву сторону! – Господи, Боже ти мій! – тільки й сказала Надія Петрівна, коли побачила сусідів

Надія Петрівна зібралася на пенсію. Усього два роки залишилося. За цей час треба встигнути свою тісну квартирку на будиночок в

Read More
Життя

Інна купила квіти, цукерки й поїхала на цвинтар. Вона поклала по квіточці на памʼятники батькам, налила водички у вазочки, поставила по свічці… А потім жінка пішла до свого чоловіка Володі… Там теж усе поставила і сіла на лавку поговорити. – Ти знаєш, Володю, я не розлюбила тебе і не забула, – почала Інна. – Я й не думала, що зможу когось полюбити після тебе, але це сталося… Тепер я навіть не знаю, що мені робити. Він заміж кличе… Інна Макарівна ще трохи посиділа і пішла додому. А вночі їй наснився несподіваний сон

Скільки на світі самотніх людей, яких не обтяжує самотність, а навпаки. Вони дуже люблять тишу, природу, спокійне та розмірене життя.

Read More
Життя

Наталя поїхала додому сама. Сина вона залишила погостювати у дідуся. Наталя відкрила двері своїм ключем і зайшла в квартиру. Її чоловіка Петра вдома не було… – Так, треба все пошвидше зробити, – пробурмотіла вона. – Добре, що його нема. Жінка відкрила шафу, дістала дві червоні валізи, і почала швидко складати в них свої речі. Раптом у коридорі почулися кроки. На порозі стояв Петро… – І що це ти таке виробляєш?! – ахнув чоловік. Наталя застигла з валізою в руках

– За що ти мене так не любиш? Просто скажи і все. Все ж так було добре. Що змінилося? –

Read More
Життя

Степан дуже ревнував свою красуню дружину Варвару. Вже й діти виросли, а він все не вгавав… По хазяйству нічого не робив, часто гульбанив. У дворі сарай похилився, хвіртка бовтається, сходи на ґанку старі, а йому хоч би що! – Піду від тебе, – казала йому Варвара. – Ха, ну куди ти підеш?! – сміявся чоловік. – Будинок твоєї матері ніякий вже, ну куди?! – У місто поїду до сина, – казала Варвара. Їй і справді все давно вже набридло… І якось сталося несподіване

Ох і красуня була в молодості Варвара, на всю округу одна така, статна з пишною шевелюрою русявого волосся, а погляд!

Read More
Життя

Варвара Степанівна пішла на город, поратися на грядках. Їй було добре, що вона цілий день сама, і не бачить свою невістку Валентину. Дуже вони вже сварилися… Вже почало темніти і Варвара зазбиралася додому. – Дивно, – подумала вона. – Невісточки моєї цілий день не видно й не чути. Зовсім на неї не схоже. Мабуть в хаті прибирає, або готує щось… Варвара Степанівна відкрила двері і зайшла в коридор. В хаті було дуже тихо… Раптом вона побачила Валентину! Та сиділа у кріслі перед телевізором. Варвара підійшла до невістки й очам своїм не повірила

Варвара Степанівна зайшла у свою кімнату й заплакала. Перед невісткою вона трималася, намагалася не показувати їй свою образу, а ось

Read More
Життя

Марина приготувала сніданок і пішла будити чоловіка на роботу. – Олексій, йди снідати, – сказала вона зайшовши у кімнату. Олексій якраз збирав свої речі. – А чому ти не казав, що тебе у відрядження відправляють? Я б допомогла, – усміхулася Марина. – А я не їду у відрядження, – сухо сказав чоловік. – А куди ж ти збираєшся? – здивувалася жінка. – Марино, нам краще пожити окремо, – раптом сказав чоловік. – Що ти таке кажеш? Чому? – вигукнула Марина. – Ти й сама все знаєш, – сказав Олексій і продовжив збирати речі. – Ти про що? – розвела руками Марина, не розуміючи, що відбувається

– Марино. Нам час з’їхатися. Поживемо, притремося один до одного, а потім і за весілля подумаємо. – Добре. Але житимемо

Read More
Життя

Галина поверпнулася з магазину додому, і почала розбирати продукти з пакетів. Раптом жінка почула, що в кімнаті сина та невістки дивний шум, і вирішила перевірити. – Валю, а ти куди зібралася? – здивувалася Галина, коли побачила, що невістка збирає речі у валізи. – Їду я від вас! – крізь сльози сказала Валентина. – Як їдеш? Куди? Що сталося? – здивувалася Галина. – Ось, дивіться, – Валя мовчки подала якогось листа. Галина взяла його, розгорнула і застигла від прочитаного

Іван привіз наречену Валентину до свого села, до батьківського будинку. Мати зраділа, у тридцять із лишком років син нарешті вирішив

Read More