Олена приїхала до своїх батьків. Їх і сестру Лізу вона не бачила двадцять пʼять років. Олена зайшла у під’їзд, піднялася на поверх. – Треба ж, навіть замки не змінили! – здивувалася дівчина заходячи в квартиру… Там нічого особливо не змінилося. Новий диван, телевізор і пару квіток на підвіконні. Білі двері вели в кімнату, яку Олена майже все життя вважала своєю. Тепер це був склад непотрібних речей. – Як же ж просто ви викреслили мене зі свого життя! – промовила дівчина. Олена посміхнулася. Її батьки ще не здогадувались, який сюрприз вона їм приготувала
– Може, не будемо так коротко? – із сумнівом запитала перукарка, оглядаючи майбутній масштаб робіт. – Хоч би по лопатки?
Read More