Життя – Сторінка 131 – Тут цікаво

Тут цікаво

fcvomond 01.11.202301.11.2023 0 Comments

Андрій з Поліною були одружені більше року. Така прекрасна пара, такі закохані! Здавалося, що все чудово… Поліна мала хороший дохід, і вони ні в чому не потребували. Спочатку Андрія все влаштовувало. Він спокійно витрачав гроші дружини. Купив собі дорогу машину. А через рік після весілля Андрій раптом зажадав, щоб Поліна переписала все на нього! – Навіщо?! – ахнула Поліна. – Ми ж маємо все – квартиру, будинок, машину, гроші. Навіщо тобі це? – Це твоє, ти не розумієш! – не вгавав чоловік. Молоді все частіше почали сваритися. А потім сталося несподіване

– Що ж ти все лежиш? – Андрій зиркнув на ліжко. Молоденька дівчина в білому халаті зайшла в палату, і

fcvomond 01.11.202301.11.2023 0 Comments

Марина варила холодець, коли з роботи повернувся чоловік. – Кохана, у мене для тебе сюрприз, – гукнув з коридору Олег. – Завтра я тебе запрошую на побачення! О шостій годині вечора приходь у готель «Еней». – Несподівано, – чесно зізналасяся Марина, зустрівши чоловік. – Побачення буде завтра. А зараз йди вечеряти! Наступного дня Марина красиво одяглася, зробила зачіску і вирушила у зазначене місце. Жінка піднялась на поверх, де був номер, про який говорив чоловік. Марина відкрила двері номеру і застигла від побаченого

Маринка збиралася заміж. Хлопець трапився самостійний, самодостатній. З будинком, роботою та гарною зарплатою. Що називається, хапай і тримай міцно. Так,

fcvomond 01.11.202301.11.2023 0 Comments

Володимир приготував олів’є, накрутив голубців, запік качку. Аякже ж?! Сьогодні його син приведе наречену, знайомитися. Чоловік накрив стіл як вмів, звісно, до його Тетяни йому далеко, але що поробиш – її вже немає. – Ну що, наче все готово, – сказав Володимир оглянувши стіл і набрав до сина. Стас сказав, що буде за годину. Володимир одягнув сорочку, накинув піджак і став чекати. Пролунав дзвінок у двері, Володимир вийшов в коридор, відкрив двері. – Тату, знайомся це моя наречена Ліля, – з порогу сказав Стас. – Це я бачу! А поряд хто? – сказав Володимир і застиг від здивування

Володимир другий день не міг відійти від розмови із сином. – Тату, я одружуся. Завтра приведу наречену, познайомлю вас із

fcvomond 01.11.202301.11.2023 0 Comments

Микола привіз свою наречену Галю до матері. – Це моя наречена, – сказав він, щойно зайшов у двір. – Весілля через два місяці. – Ох, Господи ти Боже мій! – мати так і присіла на стілець. – Що ж ти раніше не сказав?! – А яка різниця? – здивувався Микола. – Ну якщо ви так вирішили… – сказала мати. – Ваш вибір. Зараз стіл накрию, будемо обідати, а потім і поговоримо… Прибігла сестра Миколи Тетяна. – Микольцю, привіт! – гукнула вона ще від хвіртки. – А ти надовго приїхав, чи як?! – Надовго, – сказав Микола. Тетяна глянула на Галю й застигла від несподіванки

Галя з Миколою одружилися, коли їм було по 23 роки. Хороший вік для створення сім’ї. Навчання позаду, є професія, улюблена

fcvomond 01.11.202301.11.2023 0 Comments

Микола з Вікторією вирішила одружитися. Дізнавшись про весілля, мати Миколи Алла Костянтинівна, взялася за підготовку до гулянь. Вона замовила найдорожчий ресторан! Було запрошено купу незнайомих людей. – Що більше гостей, то більше подарунків! – сказав Микола. Коли Алла Костянтинівна назвала Вікторії суму за весілля – дівчина ахнула! – Більшу частину я внесу зі своїм сином, – сказала вона Вікторії. – А тобі і твоїм батькам треба буде додати всього четвертину! – Але ж у нас нема таких грошей! – заперечила Вікторія. – Значить, візьмете кредит, – підсумувала Алла Костянтинівна. Вікторія як почула таке, так наступного дня й вирішила діяти

Стосунки Миколи та Вікторії розвивалися так стрімко, що вже через два місяці після знайомства хлопець зробив їй пропозицію, і Вікторія

fcvomond 31.10.202331.10.2023 0 Comments

У Сергія не стало батька. Після поминок він підійшов до письмового столу, відкрив шухляду і почав перебирати папери. Раптом Сергій почув голос: – Заповіт шукаєш? Сергій обернувся. В дверях стояла його мати. Сергій застиг з паперами в руках. – Нехай сестра про це турбується! – відповів він. – А я надіюсь знайти листа, або хоча б записку для мене. Ну, хоч щось він мав же ж мені залишити?! – вигукнув він, намагаючись не заплакати. Мати раптом підійшла до нього. – Не треба цього робити, синку… – сказала вона. Сергій здивовано дивився на неї, нічого не розуміючи

Сергій стояв біля вікна у квартирі своїх батьків, і на нього нахлинули спогади дитинства. Тут, у цьому п’ятиповерховому будинку і

fcvomond 31.10.202331.10.2023 0 Comments

Микола виглянув у вікно і побачив, що на подвірʼя заходить його брат Михайло. Він вискочив на ґанок. – Привіт, братику, ти чого тут?! – запитав Микола. – Здоров, Миколо, – привітався брат. – А я ось вирішив у гості заскочити. – То й добре! – сказав Микола. – Моя Катруся зараз нам смаколиків приготує… Вони всілися за стіл, поїли вареників і вийшли надвір в альтанку. – Михайле, у тебе щось трапилося? – запитав Микола. – Ой не знаю, Миколо, як тобі про таке й сказати, – раптом заявив Михайло і взявся за голову. Микола здивовано дивився на брата, нічого не розуміючи

Микола виглянув у вікно, почувши, що його собачка голосно загавкала. У хвіртку заходив його молодший брат Михайло. Сам по собі

fcvomond 31.10.202331.10.2023 0 Comments

Того вечора Микола Максимович був вдома сам. Його дружина поїхала погостювала до сестри в село. Старий дістав з холодильника каструлю з борщем, сальця і крекнув від задоволення. – Ох, зараз борщику нагрію та зі сметанкою! – пробурмотів він. Раптом хтось постукав у двері. Микола Максимович поспішив у коридор. На порозі стояв його внук Кирило. – Ну, проходь, – посміхнувся дідусь. – Чого похнюпився? – Та нормально все, – буркнув Кирило. – Не хочеш – не кажи… Тільки мене не обманеш! – Є в мене одна новина, дідусю… Але вона мабуть тобі не сподобається… Микола Максимович здивовано дивився на внука

Вже другий тиждень Кирило жив у друга: посварився з дружиною. Він уже до ладу не пам’ятав, через що саме вони

fcvomond 31.10.202331.10.2023 0 Comments

Ольгу Іванівну проводжали на пенсію. Колеги накрили святковий стіл. Звучали тости, слова подяки. – Дякую за старання, Ольга Іванівна. Прийміть подарунок від колективу, – висловився начальник і вручив велику коробку. – Дякую, за увагу і турботу, – усміхнулася Ольга. Через п’ять хвилин після пари побажань вже всі говорили про роботу. Ольга Іванівна засумувала і вийшла в коридор, якось незатишно їй стало. Двері в кімнату відпочинку, де проходило застілля були злегка прочинені, і раптом вона почула розмову клег. Ольга підійшла ближче, прислухалася і аж очі витріщила від почутого

Ольгу Іванівну проводжали на пенсію. Вона сиділа в центрі великого кабінету начальника перед усім колективом своїх колег, а вони, стоячи,

fcvomond 31.10.202331.10.2023 0 Comments

– Що тобі подарувати на твій ювілей? – запитав Іван свою дружину Ольгу. – Але тільки в межах розумного! – У межах розумного?! – ахнула жінка. – Тоді нічого не даруй! – Ну ти Олю, давай не починай, – сказав Іван. – Всі ж прийдуть з подарунками, красиві слова будуть говорити. Я, як твій чоловік не повинен осоромитися, що з подарунком, що з промовою. – Залишайся самим собою, – сказала Ольга. – А щоб тобі було не витратно, подаруй мені… Ольга нахилилась до Івана і щось прошепотіла йому на вухо. Іван очі витріщив від почутого

Свій ювілей Ольга хотіла святкувати в кафе. А що?! Має право! П’ятдесят років, піввіковий рубіж, поворот в нове життя. –