Життя – Сторінка 281 – Тут цікаво

Тут цікаво

fcvomond 02.10.202217.10.2022 0 Comments

У Тамара Андріївни не стало чоловіка. Останнім часом він був дуже слабий. Рідні доньки допомагати їй відмовилися. Тільки їх син, Дмитрик, щовечора приїжджав. А вдень приходила його дружина Олександра, робила процедури і дещо по господарству. – Лесю, дорогенька, облиш, я сама зроблю, – казала Тамара невістці. – Пообідай он, я супчик зварила. – Та мені вже ніколи, – казала Олександра, але сідала і таки їла, щоб не ображати свекруху. Так якось вони і впоралися з усім. А як не стало чоловіка Тамари, то раптом зʼявилися доньки. І вона вже здогадалась чого

Тамара Андріївна поховала чоловіка. Останнім часом він був дуже слабий і потребував догляду. Доньки допомагати відмовилися, посилаючись на роботу. Тільки

fcvomond 02.10.202217.10.2022 0 Comments

Оксана відпросилася з роботи раніше. Вона прийшла додому, відкрила квартиру своїм ключем. В коридорі Оксана помітила, кросівки чоловіка. – Коханий, я вдома, – знявши пальто, гукнула вона. Сергій не відповідав, але за хвилину вийшов із спальні. – О, а ти чому так рано, – здивувався він. – Відпросилася, погано себе почуваю, – сказала дружина і пішла у спальню щоб прилягти. Раптом Сергій став перед дверима і вигукнув: – Не заходь туди. Ти не так все зрозумієш! Оксана здивовано дивилася на Сергія, нічого не розуміючи

Оксана у свої п’ятдесят років дуже приваблива жінка, плюс успішна і начебто чоловічою увагою не обділена, але самотня. Чоловіки навколо

fcvomond 01.10.202217.10.2022 0 Comments

Тамара вийшла з пологового будинку, із згортком на руках. Жінка оглянулася на всі боки, Віктора ніде не було. Раптом з автомобіля, припаркованого біля входу, вийшла свекруха Маргарита Іванівна. – А де Віктор? – усміхнулася невістка. Маргарита Іванівна підійшла ближче, і глянула на внука. – Ой, який хороший, – сказала свекруха. – А де Віктор? – ще раз перепитала Тамара. Маргарита Іванівна з жалем глянула на Тамару, нахилилася до неї, і щось шепнула на вухо. – Ви що, жартуєте?! – тільки й вигукнула Тамара

Маргарита Іванівна з докором подивилася на сина, але нічого не сказала. – Мамо, це Ірина. Якщо ти не проти, ми

fcvomond 01.10.202217.10.2022 0 Comments

Анастасія закривала аджику, коли в двері подзвонили. Жінка витерла руки об фартух, і пішла відкривати. На порозі стояла незнайома жінка. – Вас Анастасія Іванівна звуть? – запитала незнайомка. – Так. А ви хто? – здивувалася господиня. – Мене звуть Діана. Мені необхідно поговорити з вами про Андрія, – раптом сказала гостя. – З ним щось сталося? – захвилювалася Анастасія. – Ні. Сталося зі мною, – тихо сказала Діана. – Ви повинні знати правду! Анастасія запросила гостю в квартиру, приготувавшись до найгіршого

Андрій щойно прокинувся, Діана вже не спала. – Котра година? – Запитав Андрій. – Початок шостої, – відповіла Діана. –

fcvomond 01.10.202217.10.2022 0 Comments

Мар’яна зустрілася з своїми подругами у кафе. Сиділи, як завжди обговорювали своє життя. І тут Катя раптом запитала: – Мар’яно, слухай, а ти своєму Ігорю довіряєш? – Ну, так, у нас немає секретів, а чому ти питаєш? – насторожилася Мар’яна. Катя з Олесею переглянулись, подруга продовжувала: – Я повинна тобі дещо показати. Катя дістала з сумочки телефон, відкрила якесь фото, і показала його Мар’яні. Жінка глянула на екран і застигла на місці. – Це якийсь жарт? – тільки й промовила вона

Після розлучення з чоловіком, Мар’яна довго приходила в себе. Вона любила свого Ігоря, любила без оглядки, вона така за вдачею.

fcvomond 01.10.202217.10.2022 0 Comments

Ірина прокинулася рано. Приготувала сніданок, відправила дітей в школу, провела чоловіка на роботу. А сама вирішила зробити генеральне прибирання. Перш за все жінка вирішила поставити прання. Ірина перевіряла кишені одягу, як раптом натрапила на щось в піджаку чоловіка. – Дивно, що це? – подмала жінка, коли дістала з кишені піджака якийсь конверт. Ірина відкрила його і застигла від здивування. – Як він міг?! – тільки й вигукнула вона

Ірина витирала пил, намагаючись залізти в найнедоступніші місця. Вона любила, коли в будинку панувала кришталева чистота і намагалася підтримувати її.

fcvomond 01.10.202217.10.2022 0 Comments

Ліда повернулася додому, сьогодні майстри у її квартирі закінчили ремонт. Жінка прйшлася кімнатами, і залишилася дуже задоволена. – Все так, як я і хотіла, – сказала вона сама до себе. Раптом в двері подзвонили. На порозі стояла подруга Ліди Олена. – Ну що, ти готова? – сказала Олена. – До чого? – здивувалася Ліда. – А це вже, нехай, залишиться сюрпризом, – усміхнулася подруга. – Збирайся. Ліда здивовано дивилася на Олену, нічого не розуміючи

Лідія Петрівна пройшлася кімнатами і залишилася дуже задоволена. Ну, тепер все на місцях, все так, як їй подобається. Доньку вона

fcvomond 01.10.202217.10.2022 0 Comments

Катя сиділа на лавці біля порога материної хати, не наважуючись навіть зняти своє пальто. – Ну ти даєш! Та як так можна?! – сварилась її мати, з силою вимішуючи тісто. – Навіщо ти все покинула, хочу тебе спитати?! Ми з батьком все життя тебе тягли, не шкодуючи сил. Все для того, щоб ти була щасливою. А ти що зробила? Мати все ніяк не могла заспокоїтись. – І все через те, що в нього є інша жінка?! – продовжила вона. Катя аж стрепенулась від несподіванки

Катя сиділа на лавці біля порога материної хати, не наважуючись навіть зняти пальто. -Ну ти даєш! Як так можна?! –

fcvomond 01.10.202217.10.2022 0 Comments

Ірина з Петром вже й не чекали, а тут така радість – син приїхав! І приїхав Миколка в село не сам, а з молодою дружиною. – Ось, батьки мої любі, знайомтеся, це моя дружина Ліза! – заявив він з порога. – Як дружина?! – сплеснула руками Ірина. – А коли ж весілля було? – А не було весілля, розписались і все. Батьки накрили стіл, поставили частування, смаколики різні. Невістка їм сподобалася. Гарна дівчина, скромна. Погостювали молоді в селі, та й додому поїхали. Приїхали вони аж на Різдво. Невістка, як зняла пальто, так Ірина й ахнула

У Петра з Іриною був син Микола. Жили вони в селі біля річки, хатинка була старою, але завдяки турботам господарів

fcvomond 01.10.202217.10.2022 0 Comments

Олег прокинувся рано. Чоловік посмажив омлет, поснідав, одягнувся і вийшов з квартири. По дорозі купив квіти і поїхав до батьків. – Ну як ви тут? – запитав Олег, стоячи біля могилки. – Я так сумую за вами. Він з сумом вдивлявся в обличчя на фотографіях. – Знаєте, а я повинен вам дещо сказати…, – раптом почав говорити Олег, зупинився на хвилину, і сльози покотилися з його очей

Олег знову прийшов з квітами до могилки своїх батьків, стоячи біля пам’ятника він, ніжно вдивляється в рідні риси облич на