Життя – Сторінка 146 – Тут цікаво

Тут цікаво

fcvomond 03.10.202303.10.2023 0 Comments

Лілія познайомилася з Іллею на роботі. Побачила – і одразу закохалася! Невдовзі вони стали жити разом. Пройшло чотири місяці і Лілія розуміла, що ці стосунки потрібні тільки їй… Іноді Ілля не приходив ночувати, на запитання, де був, відповідав: – З друзями. Я втомився, іноді треба змінити обстановку. Лілія закривала на все очі. – Не важливо, що не прийшов ночувати, – втішала себе вона. – Важливо, що він до мене таки повернувся… Лілія завагітніла. – Я йду, – сказав одного разу Ілля, збираючи речі. – Ілля, а як же наша дитина?! – ахнула жінка. Вона не розуміла, що відбувається

Новонароджений не галасував. Молода мати байдуже стежила за діями лікаря. – Ви хочете подивитись на малюка? – запитав лікар. –

fcvomond 03.10.202303.10.2023 0 Comments

– Все скінчено, Ліко, я йду, – сказав чоловік Анжеліки Сергій. – Нічого у нас не вийде… Ліка вискочила на вулицю. – Обміркував він усе! – обурено бурмотіла дівчина. – Давно! Треба ж! І мовчав. Та я теж втомилася від тебе за ці три роки! Може, я й не подарунок небес, але невже я не заслуговую на щось більше?! Анжеліка майже бігла вулицею, не помічаючи нічого довкола. Несподівано хтось взяв її за руку. – Дівчино, а виходьте за мене заміж! – раптом видав незнайомець. Анжеліка оторопіла. Вона стояла, кліпала очима і не розуміла, що це таке відбувається

– Все скінчено, Ліко, я йду, – буденно сказав Сергій у суботу вранці. – Нічого у нас не вийде. –

fcvomond 03.10.202303.10.2023 0 Comments

Дарина вийшла з роботи із величезним букетом квітів. Квіти їй подарували колеги на прощання – жінка вийшла на пенсію. Дарина сіла в машину. Вона поклала квіти поряд на сидіння і зітхнула . – А все-таки правий мій Ігорчик – завтра не на роботу. Свобода! Дарина заїхала у двір свого будинку. Вона дуже здивувалася, побачивши машину чоловіка на подвірʼї. Він ще мав бути на роботі… – Дивно, і що це таке? – подумала Дарина. – Коли таке було, щоб Ігор першим за мене приїжджав додому? Вона вийшла з машини, зайшла в будинок і аж стрепенулась від несподіванки

Дарина вийшла з офісу із величезним букетом квітів, який їй подарували колеги на прощання. Сьогодні у неї був заключний робочий

fcvomond 03.10.202303.10.2023 0 Comments

Надія крутила на кухні голубці. Вона була вдома одна – чоловік був на роботі. Раптом задзвонив телефон. Надія витерла руки і здивовано взяла слухавку. Номер був незнайомий… – Привіт, Надіє! – почула вона незнайомий жіночий голос. Надія одразу зрозуміла, що цей дзвінок нічого хорошого не віщує… – Здрастуйте, а це хто? – ввічливо відповіла вона. – Хто-хто! Мене звуть Лариса! Я кохана жінка твого чоловіка Григорія. Та, в принципі, він уже не твій чоловік! Вірніше, просто вважається твоїм чоловіком… Ми з Грицем давно любимо один одного, а ти заважаєш нашому щастю! Надія оторопіла від почутого

Надія душу вкладала у своїх дітей, їх у неї троє, два сини та донька. Старший син Антон від першого шлюбу.

fcvomond 03.10.202303.10.2023 0 Comments

Ганна повернулася у рідне місто і вирішила відвідати могилки батьків. Ганна довго ходила між огорожами, доки не знайшла пам’ятник. – Пробач мені, мамо, лишила тебе тоді. Не могла інакше. Дякую, що зрозуміла, не тримала, – вона змахнула сльози. Постояла ще трохи, попрощалася з батьками, вийшла на доріжку і пішла до виходу. – Ганно?! – раптом почула вона голос за спиною і озирнулася. – Ви мені? – вона розглядала незнайомого чоловіка у віці. – Так. Зачекай, – відповів незнайомець. Ганна зупинилася, придивилася до чоловіка і застигла на місці. – Цього не може бути, – тільки й промовила вона

У місті майже весь сніг розтанув, на тротуарах пісок в’ївся в лід. А на цвинтaрі сніг лежить, правда, осів від

fcvomond 03.10.202303.10.2023 0 Comments

Марина з Юрою складала меню на день народження доньки, коли в двері подзвонили. Чоловік відкрив двері і побачив на порозі свого батька. – Привіт синку! – сказав Віктор Михайлович з великою сумкою в руках. – Тату? – здивувався Юрій. – Привіт, а чому ти не подзвонив? Я зустрів би. А де мама? – А мама вдома, – відповів Віктор Михайлович, заходячи до хати. – А я ось вирішив до вас приїхати. – Тату, у вас з мамою все гаразд? – насторожено спитав Юра, відчуваючи недобре. – Нууу…, – зам’явся батько. – Не зовсім. – Розповідай! Щось таки сталося? – вигукнув Юрій, нічого не розуміючи

– Привіт синку! – на порозі стояв батько з великою сумкою в руках. – Тату? – здивувався Юрій. – Привіт,

fcvomond 03.10.202303.10.2023 0 Comments

Іван швидким кроком йшов тротуаром, коли його гукнув незнайомий жіночий голос: – Іване! Чоловік трохи зменшив хід, озирнувся і побачив незнайому жінку. – Іване, зачекай! – знову вигукнула вона. – Напевно, якась родичка, яку я не пам’ятаю, – подумав він і зупинився. Жінка, побачивши, що він зупинився, зраділа і підійшла до нього. – Ви щось хотіли? – спитав Іван, коли вона наблизилася. Жінка дуже хвилювалася. – Іване… Я… – вона зам’ялася, потім абияк сказала: – Я мама… Твоя мама. Іван застиг нічого не розуміючи, адже його мама зараз була в іншому місці

Іван швидким кроком йшов тротуаром, коли на вулиці його гукнув незнайомий жіночий голос: – Іване! Іван трохи зменшив хід, не

fcvomond 03.10.202303.10.2023 0 Comments

Іван з Галиною поверталися з ювілею мами чоловіка. У машині Галя згадала, що забула у свекрухи обручку – зняла, коли мила тарілки. – Іване, я обручку забула, – вона глянула на чоловіка. – Повернемося? – Куди вона подінеться?! Заберемо ще! – відмахнувся чоловік. – Ні, краще сьогодні, – наполягла Галя. Іван повернувся до будинку мами. Хвилин п’ятнадцять не було Галі. Іван починав хвилюватися. – Ну, що так довго? Знайшла? – запитав він, коли вона повернулася. Галя мовчала, змінившись на обличчі. Вона не знала, як розповісти чоловіку про розмову, яку вона випадково підслухала між мамою Івана та його тіткою

– Шу-шу-шу… – шепотіла свекруха Галини своїй сестрі, яка сиділа поруч із нею за святковим столом, і кидала косі погляди

fcvomond 03.10.202303.10.2023 0 Comments

Микола відкрив баночку шпротів, дістав хліб, масло й зробив собі канапки. Щойно він налив чаю і сів за стіл перекусити, як на кухню зайшла його дружина Алла. – Ой, Микольцю, смачного тобі! – почала з порога вона. – У мене тут така справа, навіть не знаю з чого почати… – Що там вже сталося, Алло? – запитав чоловік. – Та нічого ще не сталося, – махнула рукою жінка. – Я тільки хотіла запитати, чи ти був би не проти, якби ми жили в цій квартирі не самі? Микола так і застиг з бутербродом в руках

Микола відкрив баночку шпротів, дістав хліб, масло й зробив собі канапки. Щойно він налив собі чаю і сів за стіл

fcvomond 03.10.202303.10.2023 0 Comments

– Запросіть до мене Світлану Миколаївну, – сказав Олексій своїй секретарці. Через кілька хвилин, Світлана сиділа за столом директора. – Світлано Миколаївно, – сказав той. – У вас щось трапилося? – Ні, що ви, у мене все добре! – відповіла жінка. – Ну, я ж бачу, що не все добре… – не вгавав Олексій. – Вже тиждень я не помічаю на вашому обличчі чарівної посмішки. Я міг би вам допомогти. – Думаю мені ніхто не допоможе… – сказала Світлана. – Перепрошую, але я знаю в чому справа! – сказав чоловік. Світлана здивовано підвела очі. – Як ви можете таке знати? – тільки й промовила вона

– Запросіть до мене Світлану Миколаївну, – звернувся Олексій Петрович до своєї секретарки. Через кілька хвилин, викликана співробітниця вже сиділа