Життя – Сторінка 135 – Тут цікаво

Тут цікаво

fcvomond 20.11.202320.11.2023 0 Comments

Ліда смажила, котлетки на вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила донька. – Мамо, Андрій до мене вже переїхав. Якщо хочеш, приходь у гості. Ми будемо раді, – запросила Олена маму до себе. – Добре, доню. На днях обов’язково забіжу, – погодилася Ліда. Наступних вихідних, жінка вирішила відвідати доньку та зятя, і вирушила до них в гості. – Мамо! Нарешті! Проходь! – зраділа Оленка, побачивши на порозі маму. – Я зараз чай зроблю, а ти у кімнаті почекай! Ліда пройшлась по квартирі доньки і застигла від побаченого. – Боже! Доню! Що ви наробили! – тільки й вигукнула вона

Залицяльника дочки Лідія не взлюбила ще до того, як побачила. Коли Олена повідомила, що зустріла «справжнього чоловіка» і він житиме

fcvomond 20.11.202320.11.2023 0 Comments

Лариса швидко вбігла сходами і натиснула на дзвінок. За кілька хвилин слабкий голос запитав: -Хто там? – Мамо, це я! – тремтячим голосом сказала Лариса. Двері відчинилися, і дівчина побачила свою матір. – Доню! Доню моя! – заридала вона. – Як же я сумувала! Заходь же! Заходь швидше! Лириса зайшла в квартиру. – А де тато? І Аліса? – нерішуче запитала Лариса. -Ти ж нічого не знаєш, – тихо сказала вона. – Сідай, доню, я повинна тобі все розповісти. Я так винна перед тобою, вибач мені. І мати все розповіла Ларисі. Вона вислухала її і застигла від почутого

Лариса щаслива вбігла на кухню, де її мати та батько пили чай. -Мамо, тату, я отримала диплом! Червоний! Усі п’ятірки!

fcvomond 20.11.202320.11.2023 0 Comments

У Каті з Оленою не стало батька. Він давно не жив з ними. Дівчата дуже здивувалася, що отримала спадщину. – Мамо, треба на могилку сходити… – запропонувала Катя. – І пора тобі вже відпочити від моєї сестри. Скільки ти можеш її з чоловіком у своїй квартирі терпіти?! Нехай Олена квартиру купує і переїжджають від тебе. Гроші ж є! Та тільки Катя почала розмову з сестрою, як зʼясувалось, що грошей уже… Нема! – А ти виглянь у вікно! Бачиш? – раптом вказала кудись у двір Олена. Катя глянула у вікно й очам своїм не повірила

Ольга Петрівна одна виховувала двох доньок. Працювала багато, треба було забезпечувати дівчаток, годувати, одягати. Їхній батько платив аліменти, але це

fcvomond 20.11.202320.11.2023 0 Comments

Пилип дав свої матері Божені Йосипівні гроші. Вона мала купити продукти і приготувати йому вечерю. Попрощавшись з мамою чоловік пішов на роботу. З’явившись на роботі, Пилип відразу ж вирушив у кабінет головної бухгалтерки. – Ірино Семенівно, можна? – поцікавився він, коли відкрив двері у кабінет. – Заходь, заходь, Пилипчику, – відповіла жінка. – Що ти хотів? Пилип зайшов у кабінет, озирнувся навкруги і раптом сказав: – Ірино Семенівно, виходьте за мене заміж! Бухгалтерка оторопіла від почутого. Вона зняла окуляри, протерла їх, знову одягла і пильно подивилася на Пилипа. Жінка не могла зрозуміти, що відбувається

– Мамо, я вирішив, що мені пора одружуватися! – сказав Божені Йосипівні її син Пилип. – Пилипе, радість яка, нарешті

fcvomond 20.11.202320.11.2023 0 Comments

У Марійки заслаб чоловік. Жінка варила суп, як раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв сусід Іван Іванович. – Марійко, поклич Миколу, я дриль приніс! – сказав чоловік. – Давайте мені, я передам, – сказала Марійка. – Миколі рухатися важко. – Мені треба, щоб він при мені подивився, а то потім казатиме, що я дриль йому зламав. Та й він мені сказав, що лікарі йому рекомендували рухатися. – Ви щось плутаєте, ногу в гіпсі навантажувати не можна. – У гіпсі?! – здивувався сусід. – Так йому ж гіпс зняли… Марійка дивилась на сусіда і не розуміла, що відбувається

– Марійко, я пити хочу! – гукнув дружині Микола. – Микольцю, я суп варю, налий собі води сам, – відповіла

fcvomond 20.11.202320.11.2023 0 Comments

Роман Петрович заскочив у кондитерську, щоб купити улюблені еклери дружини. Дорогою додому чоловік про щось задумався і не помітив, як обличчям до обличчя зустрівся з сином та незнайомою дівчиною. – Чоловіче, обережніше! – сказала супутниця сина. – Пані, це вам треба бути обережнішою, – усміхнувся Роман Петрович. – Тату? – Дмитро не очікував такої зустрічі. – Ось це так зустріч! А це хто?! – Раман Петрович вказав поглядом на дівчину, придивився до неї і застиг на місці. – Сину, як тобі не соромно! – тільки й вигукнув він

Роман Петрович заскочив у кондитерську, щоб купити улюблені еклери дружини. Дорогою додому чоловік про щось задумався і не помітив, як

fcvomond 20.11.202320.11.2023 0 Comments

Олексій увійшов до своєї квартири, назустріч вийшла дружина. Як завжди подивилася з підозрою і запитала: – Що з тобою? На тобі обличчя немає. – Все гаразд. Втомився просто, – відповів він. Оля покликала його до столу, а сама з чашкою чаю сіла навпроти. – Тобі хтось на домашній дзвонив. Залишив номер, щоб ти передзвонив, – дружина взяла з тумбочки листочок з номером і передала Олексію. – У тебе телефон вимкнений? – Батарейка розрядилися. Зараз передзвоню, – відповів чоловік. Повечерявши, Олексій підзарядив телефон, і передзвонив на залишений номер. Чоловік вислухав співрозмовника і застиг від почутого

Олексій повертався додому із роботи. Йшов не поспішаючи, хоча знав, що Оля чекає на нього, кожні п’ять хвилин нетерпляче поглядаючи

fcvomond 19.11.202319.11.2023 0 Comments

Лідія Петрівна переїхала жити з міста в село, коли вийшла на пенсію. Якось ввечері вона вирішила зайнятися квітами. Жінка любила квіткарство. Їй завтра треба було їхати на базар, тож Лідія Петрівна готувала на продаж кілька пучків гвоздик, відростки півонії і ще – кущики полуниці! Склавши рослини в кошик, Лідія Петрівна раптом побачила у себе на подвірʼї свою сусідку Ніну! – Господи, Ніно, що трапилось?! – ахнула Лідія Петрівна. По обличчю сусідки вона зрозуміла – щось явно було не так. – Там… Там… – сусідка стояла і не могла нічого пояснити. Лідія не розуміла, що відбувається

Лідія Петрівна переїхала з міста в село, коли вийшла на пенсію. Вже кілька років вона жила сама. Чоловіка поховала десять

fcvomond 19.11.202319.11.2023 0 Comments

В Семена сталася біда. Не стало його коханої Лариси. Чоловік важко переживав це горе, ходив чорніший за хмару. Наближалися роковини після відходу Лариси. Семен поставив їй пам’ятник. Красивий з чорного мармуру, з великою фотографією. А під нею золотими літерами попросив зробити напис. На роковини замовив службу, влаштувала обід. Друзі та знайомі, які прийшли відвідати могилку Лариси дивилися на пам’ятник, читали напис і аж обличчя відвертали від обурення

Семен, який завжди мав авторитет серед рідних, друзів та мешканців села, раптом став самітником. Всі, з ким він раніше спілкувався

fcvomond 19.11.202319.11.2023 0 Comments

Ольга прокинулася рано. Зараз вона вип’є каву з печивом, замовить таксі та збереться з думками. Рука її потяглася на стіл за мобільником. – Дивно, це ж не моя заставка! В чому справа? – здивувалася жінка, глянувши на екран телефону. Ольга відкрила контакти. – Господи, хто це? Якісь незнайомі імена та прізвища! – жінка вже не розуміла, що відбувається. Раптом в телефоні заграла мелодія – хтось дзвонив. Ольга глянула на номер і застигла від побаченого

– Мамо, ти у відрядження запізнишся, – Максим був схожий на маму, теж весь такий правильний до кінчиків пальців. У