В’ячеслав Сергійович сидів у своєму кабінеті, замислившись. Раптом у кабінет наполегливо постукали. На порозі з’явилася струнка жінка з яскравим, можна сказати, зухвалим макіяжем. – Ви до мене? – здивувався В’ячеслав. – Звичайно, більше тут нікого немає, – впевнено заявила незнайомка. – До вас, В’ячеславе Сергійовичу! – Представтеся, будь ласка, – стомленим, але рівним голосом сказав він. Але «гостя» не відповіла нічого, вона покопавшись з хвилину в сумочці, простягла В’ячеславу якийсь документ. – Ось! Це все скаже замість мене! – зухвало заявила вона. В’ячеслав взяв документ, переглянув його і застиг від побаченого
– Ось для кого я працюю, стільки сил витрачаю? – подумав В’ячеслав Сергійович. – Ну, зрозуміло, Микола, його в образі
Read More