Віра Іванівна вирішила поїхати в село на дачу. Вона зібрала собі продуктів на кілька днів і пішла на залізничну станцію. Електричка їхала дві години, потім маршруткою до села, а далі недалеко вже. Вони із чоловіком часто взимку на дачу їздили. В них там гарно і лісок є і річечка. Віра Іванівна і пічку вміла розтопити, і води є запас – впорається! Та й зима вже відступила, сонце пригріває на повну… З самого вечора Віра Іванівна розтопила пічку – тепло стало. А вранці жінка визирнула у вікно й очам своїм не повірила
– Мамо, досить мене повчати, я сама розберуся! – вигукнула Поліна. – І взагалі, що ти зможеш мене навчити? Ви самі
Read More