Андрій на старості років переїхав жити з міста у своє рідне село. Чоловік купив будинок колишніх сусідів і завзято почав його ремонтувати. Андрію тепер здавалося, що саме цей старий будиночок і стане для нього притулком щастя й спокою… Коли одного разу Андрій порався влітку в саду, намагаючись прибрати кущі аґрусу, що розрослися, на подвір’ї раптом почувся голос його друга Сергія: – Андрійку! Ти тільки подивися, кого я до тебе привів! Сергій стояв із якоюсь жінкою невисокого зросту. Андрій не впізнав її, а коли підійшов ближче, то остовпів від несподіванки
Андрій їхав у своє рідне село. Він тричі на рік приїжджав сюди, щоб прибрати на могилках батьків, діда й бабусі.
Read More