Віктор з Вірою запрацювалися допізна. – Давай, додому тебе відвезу, – запропонував він. Їхали вони довго. – Ти за містом живеш, чи що? – дивувався Віктор. – Не зовсім. Он мій дім, – раптом показала рукою дівчина. Віктор застиг від здивування. Перед ним був старезний, обшарпаний будинок. – Це твій дім? – здивовано запитав він. – Так, – спокійно сказала Віра. – Ми з бабусею тут жили. Її торік не стало. Вони піднялися на другий поверх. Віра відчинила двері. Віктор став на порозі і ахнув
Віктор зранку прийшов на роботу, переодягнувся і зайшов на кухню ресторану, де він працював шеф-кухарем. Він глянув на працівників і
Read More