Станіслав і Рая вже лягали спати, як раптом задзвенів телефон. – Станіслав, приїжджай! Твоєї мами не стало… – сказав у слухавку сусід Юрко. На поминках Рая по-хазяйськи обійшла квартиру матері Станіслава і тихо шепнула чоловіку на вухо: – Треба зробити опис речей, щоб нічого не зникло, – і кивнула на сусідів. На цвинтарі вона награно плакала. Станіслав стояв мовчки, витираючи сльози. Після поминок Станіслав підійшов до Юрка: – Юрко, я б хотів отримати ключі від маминої квартири… Юрко вийшов за двері і повернувся з листком паперу. Станіслав глянув на папірець і очам не повірив
Довго не було дітей у Федора та Марії. Були вони у різних спеціалістів – ті лише руками розводили: – Нормально
Read More