Тетяна з сином Павлом і невісткою Катериною приїхала у своє рідне село. – Ну от і все, приїхала я назавжди додому, – раптом сказала Тетяна. – Хату продайте мою потім. Шкода, бо розвалиться… – Що ти таке говориш, мамо?! – здивувався Павло. – Зараз же ж поїдемо назад уже в місто! – Добре, – махнула рукою Тетяна. – Чайник поставте. Чаю хочу… Після чаю Тетяна пішла у свою кімнату і прилягла відпочити. Павло з Катериною трохи посиділи на кухні. – Мамо, нам пора вже! – гукнув Тетяну син. Але відповіді не було… Павло зайшов у кімнату й застиг від несподіванки
Павла виховували мама й дідусь. Бабусю він пам’ятав невиразно. Йому було п’ять років, коли її не стало. Пам’ятав він тільки
Read More