Олексій повернувся додому, зайшов на кухню. – Привіт, а немає нічого швидко перекусити? – запитав він у дружини. – Голубці в холодильнику. Мікрохвильовка знаєш де! – байдуже відповіла Катя. Олексій розігрів голубці, сів вечеряти. – Катю, я хотів поговорити, – почав чоловік. – Їж мовчки, скільки можна говорити, – невдоволено вигукнула Катя. Олексій зазвичай мовчав у таких випадках, але тут не витримав. – Катю, я йду від тебе! – вигукнув Олексій. – Що? Не говори нісенітниць, – відмахнулася вона. Олексій підвівся і почав збирати валізу. – Ти це серйозно?! – Катерина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Їж мовчки, ну скільки можна говорити, – невдоволено вигукнула Катя на Олексія, який вечеряв. – І знову прийшов, і не прийняв душ. Що за звичка – з порога одразу до столу.

Олексій зазвичай мовчав у таких випадках. Бо знав – краще дружині не суперечити, бо гірше буде. Вона завжди всім не задоволена…

Сьогодні Катерина знову не в дусі. Олексій вже давно звик до цього. Вона рідко буває в настрої. Так було з самого початку.

Але сьогодні він не промовчав. Давно хотів сказати, але не наважувався. А сьогодні..

Сьогодні на роботі він мав дуже важкий день і він втомився

Але, вийшовши з роботи, побачив, що весна, тепло, сонце світить з-за дерев, і він наважився пройтися трохи. Пройшов дві зупинки та пішов через парк.

Там трава зеленіє на повну силу, вже й квіточки зарясніли то тут, то там. У повітрі, нагрітим сонцем, витав тонкий аромат молодого листя. Птахи щебечуть, начебто змагаючись між собою.

Олексій йшов і навіть забув, що голодний.

Прийшов додому в хорошому настрої, а вдома, виявилося, все як завжди.

Апетит у Олексія зник.

-Катю, ти любила мене коли-небудь?, – Запитав він сумним голосом.

Він сам знав відповідь на це питання, але завжди переживав поставити це питання їй. Але зараз йому хотілося почути відповідь дружини.

-Що? Не говори нісенітниць, – відмахнулася вона.

-Ти знаєш, чому я посивів раніше часу? Мені п’ятдесят, а я вже двадцять років, як сивий. Все, Катю, я йду. Не можу більше. Я теж людина, – сказав він несподівано та тихо.

Потім, почекавши трохи, раптом вигукнув:

– Я теж жива людина!

У цьому вигуку були розпач і образа.

Це було несподівано і для себе і для дружини. Олексій ніколи ні на кого не сварився, особливо на жінку. Він був інтелігентом чоловіком.

Катя здригнулася, але й виду не подала.

-Куди це ти йдеш? – Запитала вона навмисне глузливо.

-Поки що на дачу, – відповів Олексій.

Дружина промовчала. Відповідь Олексія її заспокоїла, а, може, і влаштувала її.

Олексій не став продовжувати. Він пішов і сів перед телевізором, щоб заспокоїтися.

***

Вони всі троє дружили з дитинства та жили в одному дворі: Олексій, Микола та Катерина.

Микола був старший майже на два роки Олексія та Каті. Олексій був закоханий у Катю, вже не пам’ятав із скількох років. А потім Катерина закохалася у Миколу. Олексій все це бачив і переживав мовчки.

Катя рано розцвіла, витяглася. З непримітної дівчинки перетворилася на красуню

Краса її багатьох приваблювала.. Висока брюнетка з великими сірими очима.

Вона завжди трималася якось відсторонено і гордо, виділялася серед інших. Вона знала собі ціну.

Катя з Миколою вічно сварилися та мирилися. Але Миколі вона теж подобалася, його приваблювала її краса. Катя чекала на Миколу з служби, але той повернувся і одружився з іншою.

Він зрозумів, що це було все несерйозне, юнацьке. Його обраниця була повною протилежністю Каті: маленька, худенька, з лляним волоссям, дуже весела дівчина

Катя ніби швидко оговталася від зради, але причаїла образу.

Вона відразу закрутила любов з Олексієм, щоб «віддячити» Миколі, і вони швидко одружилися. Олексій теж був цілком симпатичний, позитивний, а головне – відданий та закоханий.

Він був на сьомому небі від щастя, адже так чекав і хотів цього. Все склалося так, як він мріяв. Олексія навіть на службу не забрали, знайшлась якась недуга.

Але подружнє життя якось не задалося з самого початку, хоча народилися один за одним двоє дітей – хлопчик і дівчинка.

Все життя Катерина сварилася на Олексію, ніби то він був винен у тому, що Микола не одружився з нею. Все її дратувало і всім вона була незадоволена. І грошей замало, і ходить він не так.

Хоча Олексій старався, працював, не покладаючи рук. І на море возив, правда не щороку, але все ж таки. Все у сім’ю.

Сім’я трималася на терпінні Олексія.

Напевно, вона вийшла за мене тільки щоб «віддячити» Миколі, – думав Олексій багато разів за ці тридцять років. Але щоразу гнав від себе ці думки, бо любив її беззавітно.

Не хотілося йому зізнатися собі, що вона його не любить.

А потім пішли діти. Але Катя не соромилася і при дітях відчитати його, образити.

Думки про розлучення виникали в Олексія часто, але що далі, то було складніше.

– Як же будуть діти без мене?, – думав він.

Від Катерини діставалося всім. Навіть до рідних дітей вона була холодна.

Зі старшим ще більш-менш, а до молодшої доньки була байдужа. Народила і якось відразу втратила інтерес до дитини. Часто була нетактовна з нею, байдужа була до її долі.

Може, тому що вона на мене схожа, – думав Олексій.

Зате від Олексія діти отримували сповна це кохання і вони йому відповідали тим самим.

Увечері він робив уроки з ними. Усі вихідні він із ними, кудись намагався їх вивезти. Але дедалі більше без Каті.

А тепер діти виросли, – думав Олексій. Старший одружився, живе окремо. Молодша поїхала у Київ, навчається.

Зовсім стало незатишно вдвох. А що буде на пенсії, коли будемо постійно разом?, – думав він.

Він намагався це уявити. Але жодної гарної картинки не виникло в нього в голові.

Більше ніщо мене тут не тримає, – зробив він висновок.

Адже можна жити інакше. Він точно знає.

Торік на дачі він познайомився з Світланою. Якось допоміг донести жінці сумки, і вони розговорилися. А потім товаришували все літо, бо виявилося, майже сусіди.

Вони ровесники. Чоловіка її не стало вже давно. Також у неї двоє дітей вже дорослих.

Ні, тоді між ними нічого такого не було. І вони не так часто й бачилися, але встигли дізнатися і сподобатися один одному

Олексій на дачі був або один або з дітьми. Катя не любила там бувати, не любила копатися в землі.

А Олексій почував себе там, як у раю. Минуло літо, і Олексій помітив, що почав сумувати за Світланою. Бракувало йому розмов з нею.

Яка вона м’яка, добра, – думав він. Все пізнається в порівнянні. А як вона зі своїми дітьми?

Вже наступного дня Олексій зібрався і подався на дачу.

Пізніше на канікули до нього на дачу приїхала і його дочка.

Катерина не дзвонила. Все чекала, що зателефонує Олексій. Дізнавалася про нього лише через дітей.

Але через два місяці вона отримала повідомлення – чоловік подав на розлучення.

Для Катерини це було несподівано. Вона відразу взяла таксі і примчала до нього, не додзвонившись до нього, він був недоступний.

Дочки на той момент не було. Вона кудись поїхала на екскурсію.

Катя чекала його довго, і тільки пізно ввечері він зателефонував, сказав, що не буде його на дачі, і їм краще поговорити іншим разом.

У саду дозріла вишня, червоніли ягоди малини.

Катя хотіла зайти до хати та потяглася за ключем. Але на перилах побачила строкату жіночу хустку.

І тільки тут Катя зрозуміла, що в житті Олексія щось змінилося, а вона сама припустилася помилки.

В голосі Олексія більше не було тієї відданості, що була раніше. Вона зрозуміла, що все пішло, пішло безповоротно…