Віктор відпросився з роботи і поспішав додому. Подзвонили з банку і попросили терміново привезти квитанції про оплату кредиту. – Алло, Інно ти вдома? – подзвонив Віктор дружині. –  Я на роботі. А що таке? – захвилювалася дружина. – З банку дзвонили. Треба квитанції їм відвезти. Де вони лежать? – запитав чоловік. – В спальні в комоді, – пояснила Інна. Віктор швидко добрався додому, зайшов у спальню, знайшов в комоді необхідні документи, але і не лише їх. Віктор помітив якусь дивну папку, яка лежала на самому дні. Він відкрив її, переглянув документи і застиг від побаченого

Інна та Віктор любили один одного зі школи. Після її закінчення Віктор вступив до авіаційного університету в іншому місті. Інна не змогла вступити туди. Вони дзвонили один одному щодня.

Незабаром, коли у Віктора почалися польоти, Інна почала дуже ревнувати його до гарних стюардес. Приїхавши до нього в місто на примирення, вони чудово провели ніч, говорили один одному про кохання. Але на ранок Інна побачила, як Віктору писала його знайома бортпровідниця, питала, коли наступний рейс, і говорила, що з ним їй літати набагато спокійніше.

Звичайно ж, ревнощі взяли вгору, Інна посварилася з коханим і поїхала вся в сльозах.

Віктору запропонували роботу за кордоном – добрі перспективи, великий заробіток. Він думав, як повідомити своїй дівчині, що приблизно за рік йому доведеться виїхати. Але через три тижні Інна розповіла Віктору про свою вагітність.

Віктор зробив їй пропозицію. Незабаром вони одружилися. Було шикарне весілля. На ньому гуляла майже половина міста. Від поїздки за кордон йому довелося відмовитись, бо дружина була проти.

Після весілля Віктор перевіз дружину у Київ. А коли народився син, вони за допомогою матері взяли велику квартиру в іпотеку. Чоловікові доводилося постійно працювати, щоб платити іпотеку та забезпечувати сім’ю.

— От якби я поїхав на рік за кордон! Мені б не довелося постійно стирчати на роботі! Я б вже давно злетів кар’єрними сходами вгору!

— Ну звичайно Вітя! Я тут з дитиною, а ти з новенькими дівчатами розважатимешся в рейсах? — нервово відповіла дружина.

— Як же ти дістала мене вже зі своєю ревнощами! Якщо я з тобою, то я з тобою! І більше ні з ким!

Сварки тривали день у день. Особливо після рейсу дружина з порога налітала на нього. Перевіряла його телефон, намагалася все щось у ньому знайти. Через три роки Віктору довелося піти працювати інструктором до авіаційного університету. У вихідні підробляв у таксі.

Заради спокою дружини він залишив мрію свого життя. Робив усе, щоб бути найкращим батьком та чоловіком.

Якось Віктор прострочив платіж по іпотеці. Щоб зробити перерахунок у банку, йому знадобився договір. Дружини вдома не було, тож довелося перерити все самому. Договір знайшов, але й не лише його. Під цими документами лежав тест на батьківство.

– Не зрозумів! Що це ще за тест? – подумав чоловік.

Результати тесту. Дитина: Микитенко Олексій Вікторович. Імовірний батько: Бондаренко Андрій Михайлович. Імовірність батьківства дев’яносто дев’ять відсотків.

– Не можу повірити в це! Мій найкращий друг доводиться батьком Олексію! Більше чотирьох років няньчив сина і не міг подумати, що він не мій.

Віктор не знав, як поводитися. Як у дружини спитати. Він був здивований від побаченого.

— Привіт, коханий! Ми вдома! — Інна підійшла до чоловіка та поцілувала його, але чоловік ніяк не відреагував на її прихід.

— Сину, давай вечеряти. Потім підемо на майданчик, — звернувся до сина він.

– Так! Коханий! Що сталося? Чим я встигла тобі насолити, доки мене не було вдома? — зі сміхом спитала дружина.

– Час вечеряти. А потім ми із сином на прогулянку.

Інна не розуміла, що відбувається з її чоловіком.

– Вітя! На роботі щось трапилося? Знову у відрядження хочуть відправити? Що відбувається з тобою? Чому не хочеш спілкуватися зі мною?

– Немає бажання! — він підвівся з-за столу і пішов у кімнату.

Інна пішла за чоловіком, знову налетіла на нього зі своїми питаннями:

– Ти що смієшся? Я що маю гадати, що з твоїм настроєм? Зовсім вже мене ні в що не ставиш! Я твоя дружина на секунду! Будь ласкавий! Поясни, що відбувається!

– Так! Дружина! Ти як могла так довго мовчати? Я заради тебе залишив свою мрію! Все роблю заради сім’ї! Я вже забув, коли до мами в гості їздив, коли бачився з друзями!

Інна з величезними очима дивилася на чоловіка і намагалася зрозуміти, чому він так говорить.

– Невже він знає? Чи я зовсім не про те думаю? Та звідки він міг дізнатися? – думала вона.

Минуло два місяці з моменту тієї знахідки Віктора. Він не знаходив собі місця. Бажання спілкуватися із дружиною вже не було. Але як його найкращий друг міг приховати таке?

Справа в тому, що Андрію завжди симпатизувала Інна. Він цього й не приховував. Але за кілька місяців до весілля Віктора та Інни він одружився, розуміючи, що Інна ніколи не буде з ним. На всіх святах Андрій запрошував на танець не свою дружину, а дружину свого найкращого друга.

Мама Віктора якось сказала:

– Ах, Інно! Ви були б чудовою парою з Андрійом!

Дівчина сміялася і з якимось сумнівом у голосі відповіла:

– Та ви що! Я одружена з вашим сином! У нас син! І ми одне одного любимо!

– Любите, я бачу. Але чомусь танцюєш ти завжди з його другом. Він завжди допомагає тобі зі справами. Ти не просиш допомоги у свого чоловіка, а завжди звертаєшся до Андрія. В чому справа?

— Ви маєте рацію, мій чоловік завжди на роботі. Він не має часу на мене. Тому доводиться просити допомоги у Андрія. Він дуже хороша людина і ніколи не відмовляє.

— Інно, люба! Я дуже люблю свого сина! І не хочу, щоб його хтось обманював! Я відчуваю, що у вашому шлюбі щось не так!

— Олено Анатоліївно, ви вигадуєте все собі! Все у нас добре!

Мама Віктора ще при народженні онука помітила, що в нього родима пляма на шиї, як у Андрія. Згодом її внук все більше ставав схожим на Андрія. Так ось цей тест зробила саме Олена Анатоліївна. Вона запросила всіх до себе у гості. Після того, як проводила гостей, швидко зібрала все, що потрібно для тесту. Кружку Андрія та її онука.

Пізнього вечора, коли Віктора не було вдома, вона прийшла до них у гості і плакала.

– Я ж казала! Я ж казала! Як ти можеш обманювати мого сина? А Андрій хоч знає, що має сина? Безсовісна! Все життя моєму хлопчику зіпсувала! Ти маєш сказати йому про це негайно! Інакше я скажу сама!

Інна почала сльозно просити свекруху:

– Я прошу вас! Не ламайте наше життя! Це все трапилося через нісенітницю! Ми були у сварці з Віктором. Я не думала, що так вийде. Одна ніч з Андрієм і, через дев’ять місяців народився син. Віктор любить мене. І сина. Я знала точно, що з ним ми будемо як за кам’яною стіною! Андрій на той момент нічого не мав навіть! Ні кар’єри! Ні грошей! Я пішла на це заради дитини! Прошу вас, не ламайте життя вашому онукові хоча б!

Олена Анатоліївна вийшла з під’їзду у сльозах. Їй було дуже прикро за сина. Але й псувати, звісно, ​​йому життя вона не хотіла.

Інна, не подумавши, сховала результати тесту в комоді з документами, сподіваючись, що чоловік туди ніколи не полізе.

Інна поверталася додому з роботи, дорогою вирішила, що поговорить із чоловіком і розповість про таємницю про сина. Але Віктор не повернувся додому, і речей його вже не було. У кімнаті сина на його ліжку він залишив нову машинку на пульті керування.

– Мамо, а де тато? Де тато? — питала дитина.

— Він у відрядженні, мабуть, синку, — Інна побігла на балкон і заплакала

Найбільше у світі вона переживала втратити свого чоловіка. Залишитися із сином однією у цій величезній квартирі. Вона вирішила зателефонувати йому.

– Віктор. Давай поговоримо! Прошу тебе! – Заплаканим голосом просила вона.

— Я думаю, краще не варто! Правда! Я і так дуже засмучений! Сина я люблю! Допомагатиму обов’язково. Але жити з тобою під одним дахом я навіть заради нього не можу! Ти стільки років мовчала! Я заради тебе кинув все! Прошу тебе, дзвони тільки з приводу сина! Я тебе так любив! А ти взяла та розтоптала все! Вся любов і довіру до тебе! Якби не син, я назавжди пішов би з твого життя! І ніколи б не відповів на твій дзвінок!

— Вікторе, прошу тебе! Не клади трубку! Вислухай мене! — тремтячим голосом просила Інна, але він вже відключився.

Син скучив за татом, і Віктор приїхав забрати його до себе на вихідні. Інна вибігла до нього і наполягла на розмові.

– Пам’ятаєш той день, коли ми посварилися з тобою через нову стюардесу, яка тобі частенько писала? Я повернулася до себе додому, зустрілася з подругами, ми посиділи трохи та поїхали до клубу. Там був Андрій. Ми всі були «веселі». Я й не пам’ятаю, як опинилася у його квартирі. На ранок було дуже соромно за це все. Я хотіла тобі сказати. Але переживала втратити тебе зовсім. Та й у Андрія весілля за тиждень. Він сказав мені тоді: — Уяви, що нічого не було. Він часто дзвонив мені і писав. Коли я побачила дві смужки на тесті, я була впевнена, що це твій син. Але виявилося не так. Твоя мама принесла результатитесту, коли Олексію було півроку. Я вже забула, куди його поклала. Та всю цю історію я намагалася забути. Це Андрій винен! Ти ж знаєш, що він завжди заздрив тобі! Пробач мені, будь ласка! Я тебе дуже люблю!

– Немає тобі прощення! Я не хочу нічого чути більше! – твердив чоловік.

Віктор знову почав літати у рейси. За кілька місяців подав на розлучення. Синові надсилав подарунки з різних країн світу. Допомагав грошима. Андрію так ніхто й не сказав про те, що Олексій його син. Він зі своєю дружиною поїхав за кордон. Тепер Андрія так само не було поряд, як і її чоловіка. Вже й не чоловіка навіть.

Ось як один необдуманий вчинок може зіпсувати життя! Зруйнувати довіру та зруйнувати кохання! Віктор втратив кращого друга та дружину.

Інна жила дуже непогано, у неї залишилася величезна квартира. Грошей багато. Авто. Вона заробляла сама чудово, ще й Віктор надсилав щомісяця гроші. Син пішов у найкращу гімназію. Вона ходила до салонів краси. Начебто все є! А ні! Любові немає!

Інна багато разів намагалася повернути свого колишнього чоловіка, але спроби були безрезультатними. Віктор навіть з іншими дівчатами важко було розпочати стосунки, він переживав знову наступити на ті ж граблі.  Згодом він досяг тих самих висот, про які завжди так мріяв.

Чого у житті тільки не відбувається! Як ви вважаєте, чи правильно вчинила Інна, що так довго приховувала від чоловіка цей секрет? Як би ви вчинили на місці Віктора?