Тамара піднімалася по сходах під’їзду. Вона поспішала, її чоловік Іван подзвонив їй і сказав, що йде на роботу, а з його матір’ю Ольгою Петрівною зараз нікого немає. Вони чергували у неї майже постійно. Вона лежала. Тамара відкрила двері, намагаючись не розбудити свекруху. Навшпиньках увійшла в коридор і раптом почула музику, сміх і стукіт посуду

Тамара бігла по сходах під’їзду вгору, в руках по два великі пакети з продуктами. Вона поспішала, тому що її чоловік Іван подзвонив їй і сказав, що змушений терміново виїхати на роботу, а з його матір’ю Ольгою Петрівною зараз нікого немає.

Вони чергували у неї майже постійно, тільки іноді залишаючи жінку одну. У тої раптом виникли серйозні проблеми з ногами. Вона лежала. По квартирі пересувалася в кріслі на коліщатках. Іван приніс з роботи офісне крісло, але Ольга Петрівна говорила, що його побоюється – як би не впасти, і тому майже постійно лежала.

Почалося це тиждень тому. Причину так і не з’ясували, сказали нерви. Зачастила медсестра, дочка її подруги, яка робила масаж, а паралельно фліртувала з Іваном.

Тамара і чоловік жили в цій же квартирі. Вони все обладнали для свекрухи. Біля ліжка були пристосовані ручки, зверху можна було підтягнутися. Гігієнічні процедури робила Тамара. Свекруха була дебела жінка, доводилося важко.

Тамара любила свого чоловіка і тому все робила для його матері, хоча з Ольгою Петрівною відносини у неї не склалися. Одружені вони були два роки і весь цей час свекруха її нарікала. Весілля у них не було, про це теж наполягла Ольга Петрівна, мовляв, грошей немає, навіщо витрачати просто так. Тамара перший раз вийшла заміж і так їй хотілося красивого весілля або хоча б подорож, але нічого не було.

Жили вони в цій квартирі і потихеньку збирали гроші на свою, в усьому собі відмовляючи. Іван вже був одружений, розлучений, платив aлiмeнти. Тамара не наважувалася запитати, як же свекруха ставилася до колишньої дружини Івана, але відчувала що та їй теж не подобалася.

І ось зараз з’явилася ця Катя, яку Ольга Петрівна постійно ставила в приклад Тамарі. Вона вважала, що Тамара майже не працює, а ось Катя, розумниця, мало того, що працює в поліклініці, ще й вечорами підробляє і руки у неї золоті.

Тамара думала, про себе посміхаючись, це вона кого шукає – чергову дружину своєму синові або собі постійну допомогу. Вона гидливо відверталася в сторону, змінюючи свекрусі підгузник, але робити нічого.

І ось зараз вона відкрила тихенько двері, намагаючись не розбудити свекруху, якщо та спить. Навшпиньках увійшла в коридор і раптом почула музику, сміх і стукіт посуду.

Що це? Хтось прийшов, здивувалася вона. Тихенько заглянула в кімнату. Ольга Петрівна власною персоною сиділа за столиком, наливала собі чай і навіть чарочку, весело сміялася, щось кажучи в телефон. Саме тому вона і не чула, що Тамара увійшла.

Тамара стояла за її спиною, на обличчі в неї блукав дивний вираз, від сміху до злості, тому що крісло стояло в кутку, ліжко було застелене, а свекруха сиділа на достатній відстані від ліжка.

Та перестала розмовляти, налила собі чаю, відкусила тістечко і втупилася в телевізор.

– Що ж ви, Ольга Петрівна, перелетіли чи що, – як можна дошкульніше сказала Тамара. Жінка здригнулася.

– А ти як тут, ти навіщо, ти що, ти ж на роботі повинна була бути.

– А ви повинні були бути в ліжку чи у вас ніжки самі пішли, – продовжувала Тамара насолоджуватися моментом.

Свекруха не знала, що відповісти. Потім щось зрозуміла і випалила, – мені стало краще, ось я і пішла.

– І давно вам стало краще?

Тут треба сказати, що лікарі не знаходили причини чому та лежала, об’єктивно ніяких приводів не було, але свекруха так переконливо лежала, стогнала і так далі, що ніхто і не сумнівався. А може, Катя все знала, тут же промайнула думка у Тамари. Ото ж бо вона завжди хихотіла, коли приходила до них.

А ці її погляди на чоловіка? Адже той став говорити про цю Катю добре, ось як про його маму піклується і абсолютно безкоштовно. Тамара вчепилася за це слово – безкоштовно. З чого б це? Адже медсестри беруть дорого. А ця приїжджала майже кожен день. Молода дівчина в міні-спідниці з макіяжем на обличчі. Тамара на її фоні виглядала вже старою.

– Так, Ольга Петрівна, давайте все розповідайте, а то я зараз цей памперс вам на голову одягну.

– Ти, люба, ніхто, в’їхала в нашу квартиру і місце твоє на кухні. Іди, готуй, прибирай, – заявила Ольга Петрівна, вставши на повний зріст.

– О, а ноги як вас тримають! Що ж це я вас тут перевертала, старалася, ось смачненького купила, як чоловік замовляв.

– Це на його гроші куплено, і взагалі тобі тут не місце. Ось Катя … – і понеслося.

Ольга Петрівна сіла на свого улюбленого стільчика і все висловила, що накопичилося за тиждень. Вона поки розігрувала із себе лежачу не критикувала Тамару, а тільки зітхала. Тут з неї понеслося.

– Ти не хотіла нічого для мене робити, все тобі не так, весь час гидливо відверталася, а я все бачила.

– Що ж мені треба було радіти? Ви майже 100 кілограмів важите, і взагалі я зараз Івану подзвоню, порадую.

Вона зателефонувала чоловікові, сказала йому цю новину. Той прийшов ввечері похмурий, довго дивився на матір. Тамарі здалося, що він не дуже і здивований. Невже не в перший раз, раптом подумала вона.

Ольга Петрівна як ні в чому не бувало ходила по квартирі господинею, тикала в кути, де на її думку було брудно, а дружина сина не прибирає. Тамара дійсно через те, що сиділа зі свекрухою і доглядала за нею, трошки запустила квартиру.

Тут Іван не витримав.

– Мамо, ти перебільшуєш. Ми стільки часу тобі присвятили за цей тиждень. Що ж з тобою таке було? І що зараз сталося?

Але Ольга Петрівна тільки тиснула губи і не відповідала. Прийшла Катя, яка, як здавалося Тамарі, теж нічому не здивувалася. Тамара все-таки зважилася запитати у неї.

– А що, таке буває?

– Звичайно, буває, – залітала Катя. – Це ж науковий факт, ви почитайте, ось так ні з того ні з сього людина може лягти, а потім через тиждень також встати.

Вона намагалася говорити переконливо, але Тамара бачила, як сміялися її очі. Тамарі було все ясно, свекруха розіграла цей спектакль, щоб привести сюди Катю і якось зацікавити Івана. Тамара довго не витримає постійно за нею доглядати, а Катя молода красива тут як тут.

Іван і Тамара сиділи на кухні.

– Але ж скільки грошей ми ще на неї витратили за цей час, – сказала вона. Іван погодився.

– Так мама перегнула палицю.

Тамара зважилася нарешті запропонувати йому з’їхати на знімну квартиру. Вона давно про це мріяла. Іван завжди відмовлявся, він по натурі був мамин синочок і завжди слухався матір. Крім одруження.

Але цього разу Тамара була дуже переконлива, і вранці Іван сказав матері, що вони будуть шукати квартиру. Ольга Петрівна була незадоволена, що вам тут не подобається, трикімнатна квартира місця багато, я одужала.

Одужала, хмикнула Тамара. Квартиру вони так і не зняли, бо грошей не було. Ольга Петрівна затихла на деякий час. Тамара намагалася з нею не зустрічатися, взяла ще один підробіток і вечорами залишалася на роботі. Хоча теж неправильно. Адже треба в будинку прибирати, їжу приготувати, чоловіка зустріти. Так він, мабуть, дійсно якусь Катю знайде. І що робити в такій ситуації? Якийсь замкнутий круг вийшов.