Життя

– Іди, мені все набридло, – вигукувала Соня до чоловіка. Вона заплакала. Втекла до ванної кімнати. Включила воду. Задзвонив телефон, дзвонила мама: – Привіт, Соня як справи?, – у відповідь почула ридання. – Що знову свариться? Що на цей раз дочко? – Він втомив мене, своїми ревнощами, мамо. Я не можу це терпіти

“Іди, мені все набридло” – вигукувала Соня. “Скільки можна це терпіти”.

Вона заплакала. Втекла до ванної кімнати. Включила воду. Задзвонив телефон, дзвонила мама:

– “Привіт, Соня як справи?” – у відповідь почула ридання.

– «Що знову свариться? Що на цей раз дочко?» – з тривогою запитала мама.

– “Він втомив мене, своїми ревнощами, мамо. Я не можу це терпіти. Вчора приїхала додому на півгодини пізніше звичайного, зайшла в магазин, колготки купити. У будинок заходжу, одразу з порога починає, з ким була?”

Тетяна Михайлівна думала як допомогти дочці. Приїхати і виштовхати зятя “в шию” вона могла. Чи буде від цього користь? А що потім, пройде час Соня заспокоїтися. І буде мене звинувачувати, що вигнала чоловіка.

– “Можу приїхати, поговоримо. Може вам пожити окремо, деякий час?”

– “Я пропонувала, він не йде. Каже, його все влаштовує.”

Так, ситуація прямо скажемо складна. Як вчинити?

Тетяна Михайлівна була теща ще та. У сім’ю не втручалася, допомагала, чим могла. Завжди підтримувала зятя в його починаннях. Завжди приїжджала з подарунками, гостювала мало.

Коли дочка вийшла заміж, віддала їм свою велику квартиру сама переїхала в інше місто. Перед цим познайомилася з чоловіком, вже пройшло більше 9 років, як не стало батька Соні. Розписуватися не стали, як кажуть в народі “зійшлися”.

Здавалося, що ще треба зятю живи і радій. Теща далеко, квартира велика з ремонтом. Кохана дружина, дитини поки не було. Але вони й не поспішали з цим.

У компанії, де працювала Соня, звільнилася начальник відділу і шеф запропонував її кандидатуру. Вона працювала давно, свою справу добре знала.

З цією радісною новиною Соня прийшла до чоловіка, він прийняв це спокійно. Правда зауважив:

– “Тепер удома бувати менше будеш.”

– “Зате зарплата більша і бонусів всяких.”

Сергій працював на посаді менеджера, кар’єру робити не прагнув. Йому було так зручно.

Ввечері за вечерею, він розповідав, що його колегу призначили начальником відділу, хоча він прийшов на рік пізніше Сергія. 

Теща приїхала раптово, як грім серед ясного неба. Останнім часом, Сергій знаходив приводи, коли приїжджала Тетяна Михайлівна піти до мами по-справах на цілий день, або виїхати на допомогу до сестри в сусіднє місто.

Зараз діватися було нікуди. Він злився. Теща, як зазвичай, привезла подарунки. Докорів і скандалів не влаштовувала, Сергій заспокоївся. А даремно…

Тетяна Михайлівна нікому не кажучи, звернулася до Семена, свого друга шкільних років, підполковника МВС у відставці. Швидко описавши ситуацію, віддала фото зятя і приблизний план його пересувань

– “Дай мені розумного хлопця. Треба за ним поспостерігати, потрібні докази.”

Через тиждень Семен подзвонив.

– “Приїжджай, покажу, що нарив.”

Тетяна Михайлівна взяла таксі і через 20 хвилин вже сиділа в кафе.

На стіл він виклав фото, всюди її зять був з дівчиною трохи молодшою за нього. Вона була в шоці, на одному фото зять цілувався. Вона все зрозуміла. Подякувала Семена. Фото дочці показувати не стала.

Коли зять прийшов з роботи, запропонувала відвезти її в магазин за покупками.

– “Завтра збираюся їхати додому, загостювала у вас – повідомила вона.

Зять зрадів. Нарешті теща злиняти.

Після покупок, вона запропонувала:

– “Заїдемо в кафе, щось зголодніла і ти тільки з роботи.”

Зайшли.

Вона замовила пасту карбонара, прошутто з динею і келих просеко. Сергій піцу і сік. За кермом.

Після недовгої розмови, теща як би ненароком виклала фото на стіл зі словами:

– “Що ж ти засранець мою дочку своїми ревнощами дістаєш. Причіпки за запізнення на 30 хвилин. Ти її у мене купив? Щось не пам’ятаю. Сам гуляєш, а мою дочку до сліз доводиш. Цього не буде.”

Такого Сергій не очікував. Він то червонів, як помідор, то бліднув, як пофарбована вапном стіна.

– “Коротше, поживіть окремо” – суворо сказала Тетяна Михайлівна. “Якщо, щось залишилося між вами і вона захоче повернути тебе подивимося. Соні поки фото не покажу. А ти думай, що робити.”

Вони увійшли в квартиру, як ні в чому не бувало. Соня приготувала вечерю. В кінці Сергій повідомив:

– “У мене тітка заслабла, мама просить до неї переїхати поки на тиждень – допомогти, ти не проти.”

На ранок Сергій переїхав до матері, Соня залишилася одна. Повернеться до неї Сергій не знаю, І чи захоче вона його повернення. Часто коли чоловік сам зраджує дружині, він ховається за личиною ревнивця. Сам перший кидається з необгрунтованими звинуваченнями. Дружині залишається тільки виправдовуватися.

Тетяна Михайлівна зуміла переломити хід подій. І вивезти зятя на чисту воду. Не всі так роблять. Погано вона вчинила чи добре судити вам.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *