Оля з самого ранку була в хорошому настрої. Аякже ж?! Сьогодні у неї день народження. Пролунав дзвінок телефону. Дзвонила сестра. – З Днем народження! – привітала сестру Віка. – Розповідай, що тобі подарував Дмитро?! – Дмитро зранку побіг на роботу, але пообіцяв що подарунок буде у вечері, – радісно прощебетала Оля, ще трохи порозмовля з сестрою і закінчила виклик. Весь день жінка чекала, коли додому повернеться чоловік. І ось вхідні двері відкрилися в коридорі зʼявився Дмитро. – Кохана! З Днем народження! – вигукнув чоловік. Оля швидко вибігла в коридор, глянула на подарунок чоловіка і… застигла від побаченого
У двох коханих жінок Дмитра, матері та дружини, дні народження були з різницею у два дні. Чоловік довго вибирав подарунки, не знаючи, на чому саме зупиниться. Потім вирішив матері зробити дорогий подарунок на честь ювілею.
– Куплю у батьківську квартиру хорошу плазму, – розповідав Дмитро другові. – Сама мати не накопичить таку велику суму, а вона давно мріє про гарний телевізор.
– У принципі, класна ідея, – погоджувався Олександр.
– У Олі День народження через пару днів після матері, у неї не кругла дата, тож думаю обійтися бюджетнішим варіантом, – розповідав Дмитро. – Вона в мене розуміюча, тому цього року думаю відбудуся презентом простіше.
– Ти занадто самовпевнений, якщо й справді так думаєш, – сміявся приятель. – Не хочу нічого сказати, але моя дружина точно влаштувала б таку сварку, що нікому б мало не здалося.
Дмитро товаришу тільки співчував, бо у своїй дружині не сумнівався і був упевнений у її адекватності. Він ніколи не економив на рідних людях, просто два дорогі подарунки одночасно зробити зараз не міг. Минулого року Дмитро дарував дружині кухонний комбайн, а матері посуд, цього року наважився на дорогу покупку для матері на честь сімдесятиріччя. Про подарунок знав лише приятель, який допомагав із вибором та купівлею плазми. Вона була вручена безпосередньо на святі.
– Який несподіваний та приємний подарунок, – плакала Ніна Петрівна. – Дякую вам, діти. Я давно мріяла про новий телевізор, тільки не могла собі його дозволити, а тепер до кінця життя вистачить.
Ольга про подарунок дізналася в останній момент і вважала його невиправдано дорогим, тільки чоловік вже його купив і сперечатися не було сенсу. Вона намагалася мило посміхатися, але на Дмитра злилася через великі витрати. Єдиною надією для заспокоєння жінки залишалося очікування власного свята та сюрпризу. Вона щиро розраховувала отримати від чоловіка дорогий та цінний презент. Ольга навіть мала кілька ідей, якими вона ділилася з сестрою.
– Може, твій подарує смартфон чи робот-пилосос, а в ідеалі було б отримати поїздку на море, – міркувала Віка.
– Так, відпустка на море була б до речі, – закочувала очі Ольга. – Сама давно мрію і Дмитру відкрито натякала, тож сподіваюся на краще.
У святковий день Ольга перебувала у приємному передчутті та очікуванні сюрпризу. У мріях вона бачила себе, як лежить на морському березі і прогулюється набережною. Про всяк випадок Ольга навіть попередньо про відпустку домовилася з керівництвом, сподіваючись скоро поїхати подалі від турбот. Вона вже забула, як ображалася на Дмитра, який купив матері дорогий подарунок, але згадала про це відразу ж, як тільки отримала свої квіти та цукерки.
– Що це? – Не вірила вона, крутячи презент з різних боків. – Це ж не основний подарунок і є десь продовження?
– Ні, – якось одразу поник Дмитро. – Це все, що я можу тобі подарувати цього року. Просто всі кошти пішли на ювілей матері, а тобі суто символічно вирішив зробити приємне.
– Значить, матері все краще, а мені можна віник вручити і цукерки, що розтанули? – не витримувала Ольга.
– Це гарні та свіжі квіти, а цукерки, до речі, дуже смачні, – ображався Дмитро. – Я думав, ти все правильно зрозумієш і це не стане проблемою.
– А я ось незрозуміла виявилася, – намагалася не розплакатися Ольга. – Я сподівалася на приємний сюрприз, чекала від тебе подарунок, а в результаті отримала нісенітницю, яка зав’яне через день.
– Мені здавалося, справжня цінність презенту не в ціні, – намагався достукатися до дружини Дмитро.
Весь день подружжя провело зі зіпсованим настроєм. І хоча особливого святкування не планувалося, увечері Ольга принципово вирушила з подругами до ресторану. Вона вбралася, невдоволено гримнула дверима на прощання і вирушила скаржитися подружкам на недбайливого чоловіка.
– Всі вони такі, – розуміючи сказала тричі розлучена Віра. – Я вчетверте заміж точно не піду, вистачить з мене цих пригод.
– Твій чоловік не виправдав надій, ну й добре, значить, сама собі зроби подарунок і зберися на море, – радила жвава Аліна. – Поки на пляжі валятимешся, він нехай дивиться у своєї дорогоцінної матінки телевізор.
Випитий коктейль, слова подружок зробили свою справу і, повернувшись пізно ввечері після посиденьок, Ольга оголосила чоловікові про самостійну поїздку на море.
– Ти справді готова так зробити? – Здивувався Дмитро, не впізнаючи дружину.
– Я вважаю, що цілком заслуговую більше, ніж просто квіти на День народження, – міркувала вона. – Зараз подруги гроші подарували, вдень батьки переказ зробили і власні заощадження є, тож я готуюся до поїздки.
Дмитро засмутився і намагався якось вирішити проблему, тільки нічого з цього не виходило. Він не впізнавав дружину, з якою прожив у шлюбі шість років і не особливо розумів, як правильно реагувати на її витівки.
– Може й справді вам потрібно трохи відпочити один від одного? – Запитувала сина Ніна. – Якщо Оля так вирішила, підтримай її, нехай проведе час із подругами.
Дмитро подумав і дружині більше перешкоджати не став. Думав, вдасться серйозно поговорити після її повернення. Але вона влаштувала сварку лише на етапі його згоди, і все остаточно зайшло в глухий кут.
– Значить, тобі байдуже, куди і з ким я їду? – вигукувала Оля. – Спочатку квіти та шоколад на День народження, тепер, напевно, радієш моєму від’їзду. Може, мені тоді зовсім не повертатися, а ти знайдеш, з ким проводити час?
– Як хочеш, – спокійно відповів Дмитро, добряче втомлений останнім часом від витівок дружини.
Тепер настала черга Ользі замислитися над своєю поведінкою, оскільки вона була не готова до такої реакції чоловіка і розгубилася. Раніше Діма на руках носив, усі бажання виконував і постійно намагався догодити, а тепер демонстрував байдужість та навіть якусь апатію. Вона переживала перегнути палицю і швидко звернула тему з відпусткою, щоб остаточно стосунків до розлучення не довести.
– Мене з роботи не відпускають, тому нікуди не поїду, але подивлюся, як ти далі ставитимешся до мене і цінуватимеш, – обурювалася Ольга.
– Сама вирішуй, – показував байдужість Дмитро.
Знову Оля напружилася і хвилюватись стала, не розуміючи реакцію та поведінку чоловіка. Вона раптом запереживала, що зараз Дімі все це набридне, і він вимагатиме розлучення, а їй доведеться повертатися до батьків у маленьке містечко або платити великі гроші за оренду квартири. Це стало приводом для упокорення запалу, і Ольга навіть стала більш м’якою та турботливою по відношенню до чоловіка.
– Я так розумію, тема із подарунком на День народження зійшла нанівець? – цікавився Олександр. – Я тебе попереджав, що жінки таке не прощають і треба бути готовим до будь-яких витівок.
– Ти знаєш, я був певен, що вона зрозуміє та підтримає, – чесно відповів Дмитро.
– Ти погано знаєш жінок, – сміявся приятель. – Вони не дружать із логікою і не відрізняються розважливістю.
Дмитру хотілося думати інакше про Ольгу. Він завжди її балував і намагався порадувати, але поточний фінансовий стан не дозволяв. Після заяв дружини про бажання однією виїхати у відпустку, чоловік реально задумався про подальші стосунки.
Поки Ольга включила задню передачу, і Дмитро намагався вдавати, що все добре і нічого дивного не сталося. Просто в обох залишився якийсь неприємний осад на душі і будь-якої миті він міг призвести до непередбачуваних дій. Поки все було добре, подружжя вирішило жити одним днем і не будувати далекосяжні плани, як це було раніше. Бо мало, кому і чий подарунок знову міг не сподобатися, і тоді історія пішла б по колу, тільки мала б інше завершення.