За декілька днів Олена виходила заміж. Дівчині терміново знадобилася порада матері з приводу весільної сукні. Дзвонити дівчина не стала, бо чудово знала, що мама вдома, тому одразу вирушила у батьківську квартиру. Олена відкрила двері своїм ключем, тихо зайшла в коридор, як раптом почула, що на кухні мама розмовляє з її сестрою Лідою, і розмова стосувалася саме Олени. – Я не можу більше приховувати таке від сестри! – раптом вигукнула Ліда. – А це вже цікаво! – подумала Олена і тихенько підійшла ближче. Вона прислухалася до розмови матері та сестри і остовпіла від почутого
– Ти маєш прийти! – Маргарита перегородила дочці дорогу до під’їзду. – Чуєш? Маєш! Інакше що скажуть люди? Отже, деякі особливо обдаровані дозволяють собі невтішні висловлювання на користь Ліди. Потрібно припинити чутки! Тож ти маєш з’явитися на весіллі, вручити сестрі гарний подарунок та мило посміхатися! А ще краще, якщо ти прийдеш не одна. Нехай гості думають, що ти не в образі.
– Ось тільки я ображена, знаєш, – гірко посміхнулася Олена. – Не просто ображена, а дуже ображена. Мене зрадила сім’я, зрадила кохана людина. І після всього цього я маю посміхатися і вдавати, що все добре? Не дочекаєтесь!
– Перестань поводитися як дитина! – не витримала жінка, до якої почало доходити, що бажаного вона не отримає. – Ти хочеш зіпсувати життя сестрі? Не можна бути такою егоїсткою!
– Можна, – коротко сказала дівчина. – Ось тільки егоїзмом тут і не пахне, мамо. Це логічна поведінка адекватної людини. А Ліда… Ліда сама винна. Вона так любить робити людям підлості! Нехай вважає, що відбувається бумеранг долі. – Олена відвела погляд вбік і швидко посміхнулася. На неї чекали. – Мені пора. І я сподіваюся, що це наша остання зустріч. Я не хочу тебе бачити, тож перестань мені дзвонити і шукати зі мною зустрічей.
– Олено! – вигукнула від обурення Маргарита. – Та як ти з матір’ю розмовляєш? Я тебе виховувала, ночей не спала, а ти…
Але дівчина не стала слухати довше, просто обійшла людину, яка ще два тижні тому була для неї найближчою і рідною, і попрямувала до свого під’їзду. Не можна гаяти час…
*****************************
Два тижні тому.
– Все, я домовилася, ресторан наш, – із задоволеною усмішкою промовила Олена, зазирнувши в гості до батьківського будинку. – Це, до речі, було непросто, власник спочатку таку суму назвав!
– Дістала ти зі своїм весіллям! – Ліда раптово смикнулася і з невдоволенням дивилася на сестру. – Це нікому не цікаво. Начебто інших тем для розмови немає!
– Лідо, ти чого? – здивовано підняла брову дівчина. – Я не так часто тут буваю, щоб набриднути. І взагалі що такого я сказала? Лише поділилася щасливим моментом. Ти останнім часом стала якоюсь дивною. Що відбувається?
– Іспити у неї, що тут не зрозумілого, – втрутилася в розмову Маргарита, очима просячи Ліду заспокоїться. Звичайно, жінка знала справжню причину такої поведінки, але її не збиралася озвучувати. Принаймні поки що. – Сама ж через це проходила!
– Мамо, у мене не було проблем із іспитами, – смикнула плечем Олена. – Але ти, звичайно, цього не пам’ятаєш. Я просто уважно слухала викладачів та готувалася до кожної пари. Але навіть якби проблема була в цьому… До іспитів ще місяць, а Ліда ніколи не починала готуватися раніше, ніж за тиждень, а то й за кілька днів.
– Все досить! Не псуй нікому настрій, – похмуро заявила жінка, бажаючи завершити цю розмову. – Краще скажи, чи ви вже зі списком гостей визначилися? Тітка Тамара дуже хотіла приїхати.
– Ні, нізащо! – одразу ж відхрестилася Олена. – Ось кого так точно не буде, то це її! Мені на весіллі сварки не потрібні, а з нею вони точно будуть!
– Так, я з тобою згодна, – швидко підтримала дочку Маргарита, задоволена, що її хитрість вдалася. – Але треба знайти прийнятну причину, через яку вона не зможе бути присутня на церемонії.
– Скажімо, що відзначати будемо у вузькому колі, тільки найближчі люди, – Олена уявила, що саме може викинути ця дама буквально на порожньому місці … Ні, якось без неї обійдуться. – А вже на звання близької людини вона точно не зможе претендувати.
– Ну гаразд, щось придумаємо, – оптимістично заявила жінка. – А що щодо…
Розмова продовжилася досить активно. Ось тільки Ліда сиділа з таким похмурим обличчям, ніби її переконують робити щось дуже неприємне. Дівчина постійно кривилася і стискала руки, а потім узялася за телефон, відправивши комусь повідомлення. І коли цей хтось їй відповідав, на губах Ліди з’являлася слабка посмішка, яка, втім, швидко пропадала, варто було їй поглянути на сестру. Дуже дивна поведінка, так…
******************
– З Лідою щось відбувається, а я не можу їй допомогти, адже вона не хоче поділитися зі мною, – поскаржилася ввечері Олена нареченому. – Вона непривітна, ображається на мене.
– Вона доросла дівчина, вона може мати свої проблеми, – неохоче відповів Ігор, відводячи погляд убік. Почувши про Ліду, він добряче напружився, але постарався не видати свого стану. – Не приймай усе близько до себе.
– До речі, у мене все вийшло з рестораном, – Олена задоволено посміхнулася, чекаючи на похвалу від хлопця. Ось тільки він якось не надто зрадів цій новині. – Тобі не подобається це місце? Ми ж начебто обговорювали…
– Ні, все добре, – поспішив заспокоїти наречену Ігор. – Просто хвилююся. Не кожен же день одружуся. А щодо сестри… Дай їй час. Не питай ні про що, і намагайся якнайменше при ній говорити про весілля. Хто знає, може вона так реагує тому, що має проблеми саме в особистому житті?
– Ну так, можливо. Ти в мене такий, розуміючий…
**************************
Олені терміново потрібна була порада матері з приводу весільної сукні. Вона була майже готовв, залишалася трохи, але дівчині здавалося, що чогось не вистачає. А може, у неї просто хвилювання і все було просто чудово?
Дзвонити дівчина не стала, бо чудово знала, що мама вдома. І дуже добре, що не стала…
– Ну, ти ж мене любиш! Мене! То чому одружуєшся з нею! – вигуки Ліди було чути навіть у під’їзді. Олена встигла подумати, що наречений мав рацію, у сестри справді проблеми особистого характеру. – Чим вона краща за мене? Тим, що має свою квартиру? Чи гарну роботу? Чим? Тільки не кажи, що зовнішністю ніколи не повірю! Я набагато красивіша!
Що їй відповідав, чоловік чути не було. Мабуть, він був набагато спокійнішим і не хотів влаштовувати концерт для сусідів.
– А я… Я так тебе кохаю! – продовжувала вигукувати Ліда. А її сестра тим часом тихенько підходила ближче, іноді морщачись від гучних звуків. Олені було дуже цікаво, хто той нещасний, який потрапив у таку непросту ситуацію. – І взагалі, якщо ти не схаменешся, я прямо на весіллі влаштую сварку і розповім всю правду гостям.
– Доню, це виставить тебе не в найкращому світі, – намагалася заспокоїти Ліду мама. – Ти собі іншого знайдеш, куди кращого! Він далеко не єдиний чоловік у світі!
– Я чекаю на дитину, – Ліда переможно посміхнулася. – Ти не можеш кинути свого малюка, так, любий. А Олена… Оленка тобі сина не народить! У неї зі здоров’ям проблеми, спеціалісти не радять давати таке навантаження на організм!
– Так, зачекайте… – Олену охопило погане передчуття. – Вона що, про мене каже? Значить там Ігор? Та бути цього не може!
– Ігоре! Досить уникати відповідальності! І взагалі, все вже влаштовано, чи не так? Ми лише поміняємо наречену, нічого скасовувати не доведеться!
– Серйозно? А чи не багато ти хочеш, сестро?
Трійця різко обернулася. Маргарита щось пролепетала, вигороджуючи дочку, Ігор теж миттєво почав виправдовуватися, і лише одна Ліда тріумфально посміхалася. Тепер точно все буде так, як хоче вона!
– Не багато чого. Я завжди отримую те, що хочу, і ти це чудово знаєш, – гордовитий тон і поза переможниці.. Ліда дуже добре знала сестру. Знала, що та не винесе подібної образи. – Я все одно не дам вам одружитися і мені начхати на твою думку.
– Ти знала, правду? – Олена звернулася до матері. – Бачу знала. І що ж ти дочку не приструнила? Чому розум не вправила?
– Вона заслужила на щасливе життя, – нерішуче відповіла жінка. – Та й ти б Ігора не пробачила.
– А чому ти мені раніше не розповіла? І ти чому мовчав? – Олена ледве стримувалася. Рідні люди її зрадили. – У нас весілля за три тижні! За три! Вже і запрошення відправлені і ресторан замовлений і сукня готова! Купа грошей витрачена!
– Ну і добре, ми менше витратимо, – посміхнулася Ліда. – Дякую тобі за це, сестричка.
Ігор мовчав. А що він міг сказати? Насправді Ліда була йому байдужа, з нею він просто розважався, не думаючи, що все зайде так далеко. А тепер він просто не має вибору.
– Так? Ну добре. Бачити вас не хочу! З гостями самі говоритимете! Але якщо мене хтось спитає, правду приховувати не стану!
Олена пішла. Дівчина мріяла лише про одне – щоб усе це виявилося просто сном. Але, на жаль, це реальність.
*********************
Маргарита просила, щоб старша дочка прийшла на весілля до сестри. Мовляв, хай люди думають, що вона на Ліду образи не тримає. Просто чутки поповзли дуже неприємні, дійшло до того, що Ліду почали ображати в університеті .
А Олена тим часом збирала речі. Подруга запропонувала їй роботу в іншій країні і дівчина погодилася. Навіть роздумувати не стала. Їй просто треба було змінити обстановку, та й ловити жалісливі погляди знайомих їй набридло.
І так, насамкінець вона зробила невелику підлість – в останній момент скасувала замовлення в ресторані, скасувала фото та відео зйомку, забрала та викинула сукню… А що, все це було зроблено на її гроші! Ігор мав сплатити тільки медовий місяць.
Буде їм сюрприз.