Марія Андріївна вже лягала спати, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив її син Олег. – Щось сталося сину? – поцікавилася жінка, піднявши слухавку. – Мамо, це ні в які ворота не лізе! Чому я приходжу додому і застаю дружину всю в сльозах?! І це після твого візиту! – одразу обурився син. – Ти про що, синку? – холодно спитала жінка. – Не прикидайся! Іра мені все розповіла! Я знаю, що ти зробила! – несподівано сказав Олег. – Та що ж я зробила?! – здивовано вигукнула Марія Андріївна, не розуміючи, що відбувається
Марія Андріївна завжди намагалася допомогти своєму єдиному синові. Навіть коли він одружився, вона не відмовляла у допомозі молодій сім’ї.
Невістка Ірина відразу зрозуміла це і стала за повною програмою користуватися добротою своєї свекрухи.
Сам син ніколи нічого особливо у матері не просив. Про те, що потрібно для сім’ї, говорила невістка.
– Марія Андріївна, ми з Олегом хочемо в будинку до нового року зробити косметичний ремонт, а грошей немає, – награно зітхнула Ірина.
– Скільки потрібно? – відразу зрозумівши її натяк, поцікавилася жінка.
– Тисяч тридцять, – невістка назвала першу суму, яка спала їй на думку.
Марія Андріївна цього ж дня привезла гроші невістці. Олег світився від щастя, думаючи над тим, як мати могла дізнатися, що вони хотіли зробити ремонт.
Потім Ірина відкрито почала натякати свекрусі на те, що хоче порадувати чоловіка покупкою хорошого дриля, про який він давно мріє, і жінка знову надсилала їй гроші.
Звичайно, про такі витрати дружина Олегу не говорила, бо не хотіла, щоб він не дай Бог вирахував, що подарунок куплений лише завдяки його матері.
Однак невістка використовувала Марію Андріївна не лише в махінаціях із грошима, вона часто просила її посидіти з дитиною, поки сама відвідувала салони краси та сиділа у кафе з подружками.
Ось і сьогодні з ранку Ірина зателефонувала свекрусі, щоби домовитися про допомогу.
– У суботу посидіть із онуком?
– Якщо краще стане. Я занедужала трохи, Іринко, – втомленим голосом сказала жінка.
– Я вам зараз привезу пігулки, миттю на ноги встанете! – повідомила невістка, і вже за годину стояла на порозі квартири Марії Андріївни.
– Я гроші помаленьку віддам, – запевнила вона невістки, не спитавши, скільки Ірина витратила на все.
Щомісяця свекруха переводила жінці по тисячі гривень, а та мовчки брала гроші.
У якийсь момент свекруха задумалася над тим, скільки вона ще може бути винна?
Чи не золоті ж пігулки? За її прикидками, вона точно мала вже з нею розплатитися.
Саме з цим актуальним питанням Марія Андріївна вирушила до будинку сина та невістки.
– Ірино, скільки я ще винна тобі? – обережно поцікавилася жінка.
– Я скажу вам, коли розплатитеся, – усміхнулася у відповідь невістка.
– Чи можна побачити чеки на покупку? – несподівано попросила Марія Андріївна. – Мені здається, я тобі й так багато віддала.
– Вам здається, – єхидно пирхнула Ірина. – Я ж сказала, що скажу.
Всю її колишню люб’язність як вітром здуло. Нагадування про гроші явно не сподобалося їй.
– Я хочу побачити чеки! – стояла на своєму свекруха.
– Ви така меркантильна! Кожен переказ рахуєте! Хіба я вам мало добра робила? Згадайте, як я позичала вам гроші на хліб! – Почала обурюватися невістка.
– Я потім віддала тобі ці п’ятдесят гривень! – нагадала Марія Андріївна, починаючи злитися.
– А рахунок телефону хіба не я вам поповнювала? – гордо пригадала Ірина. – Мабуть, забули вже?
– Я все чудово пам’ятаю, як і те, що я дала вам тридцять тисяч на ремонт цього будинку!
– Боже мій! Звідки така дріб’язковість? До того ж, ви не мені давали, а своєму синові! – Жінка швидко знайшла виправдання.
– Ну так, ти ж тут не живеш, – хитро посміхнулася у відповідь Марія Андріївна.
– Напевно, вам варто нагадати подарунки, які ми вам дарували? – пішла в наступ Ірина, вирішивши цими словами здивувати свекруху.
– Давай перелічуй, потім я почну рахувати! – Жінка грізно схрестила руки.
Сварка між невісткою і свекрухою тривала близько години, поки Марія Андріївна нарешті не здалася.
– Безсовісна ти, Ірино, – зітхнула жінка і, непомітно змахнувши сльози, поспішила на вихід.
– Ваш син буде здивований, коли дізнається, що ви просили з мене гроші і через це влаштували такі розбірки! – крикнула їй услід невістка, бажаючи остаточно поставити на місце Марію Андріївну.
Вона знала, наскільки для жінки важливим є спілкування з Олегом, і сподівалася, що свекруха пом’якшить свою образу і вибачиться.
Однак не тут було. Марія Андріївна вирішила для себе, що більше не спілкуватиметься з нахабною невісткою і нізащо не з’явиться на порозі їхнього будинку.
Увечері того ж дня жінці зателефонував син. Він був дуже незадоволений і роздратований.
Марія Андріївна одразу ж зрозуміла, що Ірина встигла все розповісти йому та налаштувати проти матері.
– Мамо, це ні в які ворота не лізе! Навіщо ти спочатку сама даєш нам гроші, а потім дорікаєш?
– Ти про що, синку? – холодно спитала жінка.
– Іра мені все розповіла! Я знаю, що ти пригадала нам кожну копійку, – почав вимовляти чоловік. – Ти допомагаєш для того, щоб потім дорікати? Дякую, така допомога нам більше не потрібна!
– Синку, все було не так…
– Не треба виправдання, я все зрозумів! – Олег не захотів слухати матір.
– Ні, так ні, – сухо пробасила Марія Андріївна і поклала слухавку, не бажаючи слухати звинувачення сина.
Тільки зараз вона зрозуміла, що весь цей час даремно старалася для Олега та його родини.
Варто було тільки обуритися і піти проти невістки, як одразу ж мама стала не мила.
Олег одразу помітив, що мати перестала дзвонити, і зробив перший крок для примирення.
Він пподзвонив їй і покликав Марію Андріївну в гості, але вона відразу поспішила відмовитися.
– Мамо, ти образилася? – винувато поцікавився чоловік.
– Ні, просто не хочу спілкуватися з твоєю дружиною. Для мене Ірини більше не існує. Вона лицемірка та обманщиця – це все, що я можу сказати! – твердо заявила жінка.
Олегу довелося вислухати розповідь матері про те, що таки трапилося між нею та його дружиною.
– Більше, синку, я до вас ні ногою! Вибач, допомагати теж не буду! Не хочу, щоб ці гроші йшли Ірині! – Марія Андріївна ясно дала зрозуміти, що не пробачить невістці її витівку.