Ірина з Андрієм вирішили поїхати у гості до сина. Ірина купила внучці подарунок, і в неділю вранці вони поїхали до Дениса. Андрій припаркувався біля підʼїзду, піднялися до квартири, подзвонили в двері. За хвилину двері відкрилися і…. Ірина з Андрієм побачили якогось незнайомого чоловіка. – А ви хто? – запитала Ірина. – Я господар цієї квартири, – відповів незнайомець. – Це квартира мого сина! – втрутився у розмову Андрій. – То він вам нічого не розповів? – усміхнувся чоловік. – Ви про що? – не зрозуміла Ірина. І незнайомець все їм розповів. Ірина з Андрієм вислухала його і застигли від почутого

Перші кілька років після весілля Андрій та Ірина жили на орендованих квартирах. Змінювали їх часто: не щастило з господарями.

Коли, нарешті, подружжя купило своє житло, у них вже був чотирирічний син Денис.

Переживши багаторазові переїзди, намикавшись чужими кутами, батьки вирішили, що почнуть збирати гроші на квартиру для сина. Причому, прямо зараз, а не колись потім.

Фінансово молодій сім’ї ніхто не допомагав: батьки пенсіонери самі ледве зводили кінці з кінцями. Тому Ірина дуже швидко навчилася економити на кожній дрібниці, нічого зайвого з речей подружжя не купувало. Про відпустку – і говорити нема чого. Ні разу вони нікуди не їздили далі за озеро. Задоволені, як кажуть, малим.

Навіть на другу дитину не наважилися. Розуміли: двох не потягнуть, тим більше не забезпечать двох житлом.

Денис закінчив школу і, відмовившись від подальшого навчання, пішов працювати. У цей момент батьки купили йому однокімнатну квартиру. На нього й оформили.

Подруга Ірини, дізнавшись про це, тільки головою похитала:

– Даремно ви це. Молодий ще дуже Денис. Як би чогось не наробив.

– Ти про що? – Образилася Ірина. – Ні, ми не ображатимемо сина недовірою.

У квартиру одразу Дениса не відправили, порахували, що зарано. Тож житло почали здавати – це помітно збільшувало сімейні накопичення, оскільки гроші батьки так і продовжили збирати – на майбутнє розширення житла для сина. Мріяли, що колись він одружується і порадує їх онуками.

Денис одружився за три роки. На весіллі Ірина та Андрій урочисто вручили молодятам ключі від однокімнатної квартири. Слід зазначити, що попередньо вони зробили у ній косметичний ремонт.

Тепер лишилося дочекатися онуків.

У молодих із цього приводу були інші плани. Їм хотілося пожити для себе, заробити якомога більше грошей, помандрувати. Однак життя внесло свої корективи. Дружина Дениса одразу завагітніла. Вагітність проходила важко. Майбутня мати часто лежала на збереженні. Стала нервовою, підозрілою.

Відносини між подружжям розладналися, постійно виникали сварки на рівному місці.

А потім дружина взагалі приревнував Дениса до колеги по роботі. Причому абсолютно без причини. Денис і не думав зраджувати дружину.

У результаті, коли народилася дитина, дружина стала наполягати, щоб Денис продав квартиру та купив будинок: у селі, де жили її батьки.

– Там мені буде легше, розумієш? – казала вона, – мама допоможе мені з дитиною.

– Але моя мама теж може допомогти, – намагався заперечити Денис.

– Твоя мама для мене – чужа! І ти чужий! Якби ти любив мене і нашу донечку, ти погодився б! – Дружину знову влаштувала сварку. – Просто зізнайся, що в тебе є інша жінка! Ну і будь ласка! Залишайся! А я поїду! І дочку свою ти більше ніколи не побачиш!

Денис не знав, що робити. Порадитися з батьками йому просто не прийшло в голову.

І він продав квартиру. Причому батькові з матір’ю нічого не сказав. Оголосив лише, що їде з дружиною до її батьків. Мовляв, так треба.

Ірина та Андрій дуже засмутилися. Той районний центр, куди вирішив поїхати син, наче й не дуже далеко, але все одно – не поряд! І потім: він – їхній єдиний син! І онука – теж одна!

Як же так?

Друга несподіванка обрушилася на батьків, коли вони дізналися, що квартиру, на яку вони збирали все життя, у всьому собі відмовляючи, Денис продав. Потай!

Так, він купив іншу – на новому місці. Але вона не йшла в жодне порівняння з першою.

– Мамо, тату, не переживайте ви так! – намагаючись говорити бадьоро, заспокоював батьків Денис. – Нормальна у нас хата, ще й на машину гроші лишилися…

– Але чому ти нам одразу нічого не сказав? Чому приховав? – Іра, як не намагалася тримати спокій, говорила крізь сльози, з явною образою.

– А я маю про все доповідати? До яких років? – образився син. – І взагалі: це була моя квартира! Отже, я міг робити з нею все, що захочу!

Батьки на це нічого не сказали… Зібралися, поцілували на прощання внучку та поїхали…

А за рік і Денис повернувся додому. Все просто: шлюб все одно звалився. Він, як справжній чоловік, зробив красиво: після розлучення залишив квартиру дружині та дочці. Забрав тільки свої речі та машину.

Побачивши на порозі сина з сумками, Ірина все зрозуміла… Нічого не сказала… Батько також промовчав…

Денис повернувся на колишню роботу. Потім перейшов до іншої фірми. Працює далекобійником… Мрії про подорожі частково справдилися…

У його квартирі живе колишня дружина зі своїм співмешканцем і дочка, яка поки до ладу не розуміє, хто її тато: Денис чи ось цей дядько…