Ліда повернулася додому після поминок. Дев’ять днів тому не стало її мами. – Мамо, як же я без тебе тепер буду, – сидячи на кухні, говорила сама собі Ліда. Вона все ніяк не могла прийти в себе після пережитого горя. – Треба себе чимось відволікти, – подумала жінка і пішла в кімнату матері, перебрати її речі. Ліда акуратно встала на стілець, щоб дістати одяг матері з антресолі. Раптом під хустинами, жінка помітила якесь фото. – А це ще що? – здивувалася вона. Ліда взяла фото, уважно розглянула його і…застигла від побаченого
– Ти щось приховуєш від мене, тату, – сказала Лідія, серйозно дивлячись в очі батькові. – Скажи чесно, хто це
Read More