Був недільний ранок. День почався як завжди – із запаху свіжої кави і звуків мультиків з дитячої кімнати. Віктор стояв у дверях кухні. Він спостерігав, як його дружина Катя порається біля плити. Її руде волосся золотилося в променях ранкового сонця. П’ятнадцять років разом, а він досі милувався нею, коли вона не бачила… – Катю, нам треба поговорити, – голос Віктора пролунав несподівано хрипко. Жінка не обернулася, тільки її рука з лопаткою на мить застигла над сковородою. – Про Лізу? – спокійно запитала Катя, продовжуючи готувати сніданок. Віктор аж стрепенувся. Звідки вона знає це ім’я?! Чоловік не вірив своїм вухам
– Знаєш, що я зрозуміла за ці п’ятнадцять років? – Катя задумливо розмішувала цукор у чашці з кавою. – Щастя
Read More