Того дня у Каті раптом задзвонив телефон. Дзвонила подруга Світлана. – Катю, я щойно повернулася з відпочинку і в мене є для тебе приголомшлива новина! Приходь в гості. Як тільки Катя переступила поріг квартири подруги та одразу заявила: – Я виходжу заміж! Катя так і остовпіла від здивування. – І за кого, – запитала вона, чекаючи найгіршого
Світлані не щастило з нареченими. З раннього дитинства мама їй говорила, що Світлана особлива, тому достойна найкращого.
У Світлани були величезні карі очі, світле хвилясте волосся і надзвичайно довгі вії.
Знайомилися з нею постійно, а ось далі двох-трьох побачень справа не доходила: або кавалер виявлявся недостатньо хорошим, або він просто Світлані не підходив.
Каті теж не щастило з нареченими. Вона була звичайнісінька: з ластовинням на носі, рудуватим волоссям, яке вона стригла під каре і збирала в куций хвостик.
Катю чоловіки зазвичай не помічали або ставали їй найкращими друзями, але на побачення, як і Світлану, її особливо не кликали.
Того дня у Каті раптом задзвонив телефон. Дзвонила Світлана.
-Катю, я щойно повернулася з відпочинку і в мене є для тебе приголомшлива новина! Приходь в гості.
Як тільки Катя переступила поріг квартири подруги та одразу заявила:
-Я виходжу заміж!
Катя так і остовпіла від здивування.
-І за кого? – поцікавилася Катя, уявляючи якогось екзотичного чоловіка з тієї країни де була Світлана.
-Його звуть Кирило. Він – фінансист, його батько – професор, а мати – власниця салону краси. Мені підходить!
-І він покликав тебе заміж після кількох зустрічей? – із сумнівом запитала Катя. – Пройдисвіт якийсь.
Світлана зніяковіла.
-Ну, поки що ні. Але ми вже друзі у фейсбуці, і він сказав, що зустрінемося після повернення, коли вже виявилося, що ми живемо не тільки в одному місті, а й в одному районі.
Тільки він мені поки що не відповідає… Катю, допоможи, га? Ти завжди так добре ладнаєш із хлопцями, напиши йому щось від мого імені, а то чоловікам чомусь не подобається те, що я їм пишу.
Катя розгубилася.
-Як я напишу від твого імені? Це незручно… А раптом він здогадається?
-Та як він здогадається? Так і скажи, що заздриш мені і не хочеш допомагати! – надула губки Світлана.
Катя любила подругу і не хотіла її засмучувати.
-Давай ноутбук, – сказала вона.
Світлана засяяла – вона й не сумнівалася, що Катя їй допоможе.
Катя взяла ноутбук, де вже було відкрито листування. Світлана повідомляла своєму Кирилу, що вона вже в місті, описувала, яка вона зайнята, але хай вже, виділить для нього час, якщо він надумає виконати свою обіцянку.
Катя насупилася – так, після такого повідомлення ситуацію потрібно було терміново виправляти.
Катя відкрила сторінку Кирила і почала її вивчати.
-Та що ти тягнеш, – розізлилася Світлана. – Давай швидше пиши щось, щоб він мене на вихідні на побачення покликав. – Час іде!
Катя похитала головою.
-Зараз нічого писати не можна. Потрібно чекати, поки він відповість. А я поки що подивлюся, чим він цікавиться і взагалі який він. Ти ж нічого не розказуєш.
-Та який – гарний, високий, скромний … Що тут ще сказати?
-Що гарний я вже бачу, – зауважила Катя.
Загалом у Каті все вийшло. Кирило таки відповів. Правда, мляво і невпевнено, прикривався тим що заслаб і що термінова робота є.
Світлана вагалася між тим, щоб їхати до нього і доглядати за ним, поки не видужає, і тим, щоб видалити його з друзів, щоб знав, що з нею так не можна.
Але Катя включила подрузі серіал, звеліла дивитися, а сама взялася за листування.
До кінця вечора Кирило призначив Світлані побачення ввечері в неділю в кіно.
Світлана насупилася – а чому ж не в ресторані? Але подруга подякувала і сказала:
-Тепер ти будеш з ним листуватися, у тебе і справді непогано виходить.
-Ти що, Світлано, ну як це виглядатиме? Я не зможу.
-Зможеш, – суворо сказала Світлана. – Чи ти хочеш, щоб я ніколи не вийшла заміж? Добре ти, але з моєю зовнішністю це просто неможливо вже.
Так, завдяки красі Світлани та повідомленням Каті цей роман просувався швидко. Але одного разу сталося те, через що Катя і відмовлялася листуватися.
Катя так захопилася вивченням життя Кирила, що мимоволі сама зацікавилася ним. І якось вони випадково зустрілися в кафе.
-А я вас знаю, – сказав Кирило. – Бачив вас на фотографії у однієї своєї знайомої. Ви – Катя?
Так, Світлана любила виставляти їхні спільні фотографії. На тлі непоказної Каті Світлана виглядала ще ефектніше.
Розмова пішла сама собою, тим більше Катя вже давно вела з ним бесіди від імені подруги. І ось коли він додався і їй у друзі, Катя зателефонувала Світлані і сказала, що більше не буде переписуватися.
-Ну гаразд, – засмутилася подруга. – Якось сама впораюся. Але будеш мені винна.
Катя усвідомлювала, що Кирило їй теж подобається, і що спілкуватися з ним – це не дуже хороша ідея, враховуючи, що Світлана зібралася за нього заміж. Але вдіяти вона нічого не могла. Їхнє спілкування не виходило за рамки дружнього, і щоб не підставляти подругу, вона зізналася їй у цьому.
-Та я в курсі, він казав, що випадково тебе зустрів. Ти стеж там, щоб навколо нього ніхто не вився.
Мабуть, подругу, як суперницю вона не сприймала.
Це сталося, коли Світлана була на черговому відпочинку. Після концерту Кирило пішов проводжати Катю, і біля її під’їзду освідчився їй в коханні і поцілував.
А просто Катя втекла, сказавши, що це неможливо, адже він зустрічається з її подругою.
Вона знову прийшла до Світлани – та повернулася з відпочинку, і їй не терпілося поділитися з подругою якимись надзвичайними новинами.
-Я виходжу заміж! – знову повідомила вона.
Катя остовпіла. Чому він це робить – назло їй, чи справді зрозумів, що Світлана йому більше підходить?
-Вітаю, – вона награно посміхнулася. – І коли весілля?
-Ну, я поки що не знаю. Потрібно робити візу нареченої і взагалі це все складно…
-Візу нареченої?
-Ну так. Він же іспанець! У нього свій ресторан, а у батьків готель. Мені підходить!
-А як же Кирило?
-Ну його, він такий нудний, набрид мені.
Катя не вірила своїм вухам.
-Тобто ти його більше не любиш?
-Ні.
-А тоді можна я з ним зустрічатимуся?
-Та будь ласка… Тільки ти не на його смак.
Під фотографіями з весілля Каті та Кирила Світлана написала:
«Наречена мого нареченого».
І була дуже задоволена собою…