Катя з Миколою їхали на весілля до подруги. Почався сніг. – От же ж! Дорогу майже видно. Ми заблукали, – сумно сказав Микола. – Десь не там повернули. – Дивись! Там хатина, – сказала Катя. Вони підʼїхали. Двері відчинив дідусь. – Проходьте, я сам живу. Зранку поїдете далі. Спати лягайте на ліжко, а я на грубку. Микола вже засинав, коли Катя зашепотіла: – Миколо, тут хтось ходить
Сніг не переставав іти. Фари вихоплювали з темряви лише невеликий клаптик засніженої дороги перед машиною. З її боків щільною темною
Read More