Вікторія Степанівна нікого не чекала, але дзвінок у двері був наполегливий. Вона підійшла до дверей. – Це Віка? – поцікавився через двері чоловічий голос. – Нуу, так… – Віка, відчини, це Паша, – таємниче промовив чоловік за дверима. – Який ще Паша? – Ну, Паша, пам’ятаєш? Я обіцяв до тебе одного разу прийти. І от прийшов. Вікторія Степанівна застигла на місці. Ніякого Паші вона згадати не могла
Вікторія Степанівна нікого не хотіла бачити, хотіла побути наодинці, але дзвінок у двері був дуже наполегливий та нетерплячий. -Ну чого,
Read More