День: 17.03.2024

Життя

– Олечка, сонечко, терміново біжи до мене, у мене тут таке! – кричала в трубку Тамара. – Ось у чому ти одягнена, в тому і біжи! – Ну я, взагалі-то в нічній сорочці! А що трапилося? – Халат накинь, все поясню, біжи! Бігти недалеко – з одного під’їзду в інший, та й допомога була потрібна найближчій подрузі

-Оленька, сонечко, терміново біжи до мене, терміново, у мене тут таке! – кричала в трубку Тамара. – Ось у чому

Read More
Життя

Інга звільнилася раніше, забігла в найближчий магазин і, задумавши приготувати шарлотку, купила все необхідне. Вона вже майже закінчила, коли повернувся Тимур. Він окинув поглядом кухню і невдоволено буркнув про вічний безлад. – Це кухня, Тимурчик. Тут готують, – м’яко відповіла Інга, – І тут іноді буває безлад. Це нормально. – Ні, це не нормально. Потрібно відразу прибирати за собою. І тоді безладу не буде, – сердито відповів Тимур і почав розпихати все по місцях

Не в силах більше перебувати в гнітючій тиші, що щільною хмарою накрила їх будинок після чергової сварки, Інга квапливо одяглася

Read More
Життя

Марія Миколаївна встала, як завжди, о пів на шосту – треба приготувати сніданок і проводити чоловіка і сина на роботу. – Мамо, де мої джинси? – долинув з кімнати голос сина. – Так, в пранні ж! – От же ж! Я їх сьогодні одягнути збирався! – Віталік, вставай! Сніданок готовий. – Уже встаю! – пробурчав чоловік. Іноді Марія відчувала себе чимось на зразок меблів

Марія Миколаївна встала, як завжди, о пів на шосту – потрібно приготувати сніданок, поробити деякі справи і проводити хлопчиків на

Read More
Життя

Ліза paптoво зупинилася. І одяг і сумка були обхляпані водою. – Чоловіче? Ви вибaчитися не хочете? – сказала вона чоловіку з валізою. Той повернувся: – А що ж ти стоїш, гaв ловиш, поїзд їде за 5 хвилин. Вона зайшла в поїзд, відкрила своє купе і тут же закрила. Там сидів той самий чоловік

Ліза раптово опинилася в брудній калюжі. -Що це за, – крикнула вона і встала. З неї і з сумки текла

Read More
Життя

– Мусенька, кохана, це я! Впусти мене, мила. Давай поговоримо, га? – пролунав голос Івана в домофоні. Маша різким рухом його відключила. Вона уважно оглянула у вічко сходовий майданчик і прочинила двері. Нікого. Фух, пішов нарешті. І квіти забрав. Мабуть мамі букет поволік. У нього нічого не пропадає

-Мусенька, кохана, це я! Впусти мене, мила. Давай поговоримо, га? Прошу, не розвалюй нашу сім’ю… – пролунав голос Івана в

Read More