В’ячеслав прокинувся від гучного вигуку. Відкривши очі, він побачив, що знаходиться в чужій хаті і на нього здивовано дивиться якась жінка. Нічого не розуміючи, він озирнувся і побачив поруч з собою подругу Інгу, яка сором’язливо прикривалася ковдрою. – Мамо, йди будь-ласка! – мовила вона. Та вийшла. – Як я тут опинився? Де моя дівчина Аліна
Коли батьки Інги оголосили їй, що переїжджають з великою галасливої столиці в провінційне містечко, обуренню її не було меж. Вона вважала себе столичної мешканкою і не уявляла життя без нічних тусовок, клубів і можливості знайти багатого нареченого. Але мати, яка завжди підтримувала дочку, раптом стала непохитною:
-Батько заслаб, йому потрібен спокій і чисте повітря. Я не можу ризикувати його здоров’ям!
-Так і не ризикуй! Їдьте удвох з батьком в будь-яку Тмутаракань, яку хочете, а я залишуся тут! – знайшла “вихід” Інга.
-Так будь ласка! – матір образила така байдужість дочки до здоров’я батька. – Тільки ось квартиру ми продаємо, де ти будеш жити – не знаю. Та й оплачувати твоє проживання тут ми не маємо наміру! Батькові потрібно дороге лікування. Так що на нас не розраховуй! Якби ти хоч вчилася – могла б піти в гуртожиток. Але ти ж вважаєш, що освіта тобі ні до чого!
Інга і правда так думала. Скільки знайомих, які не мають освіти, але заробляють в рази більше, ніж її батьки! Інга теж розвивала свій бізнес в інтернеті, але поки безуспішно. Однак, надії не втрачала. І ось будь ласка! Переїзд з перспективної столиці в провінцію! Про що вона там буде вести свій блог?
Дівчина прикинула всі можливі варіанти і її осінило: вона буде розповідати про те, як вона, гламурна і звикла до шику дівчина справляється з труднощами в селі. Інга уявила, як буде нарікати на відсутність потрібних їй красивих і модних штучок і зраділа. У неї і так цього всього не було, але тепер вона могла це виправдати. І дівчина погодилася на переїзд.
У містечку, в яке вони переїхали, Інга відразу вирішила показати всім, що вона особлива і що стоїть на сходинку вище за інших ровесників. Місцева молодь, на подив, прийняла її і визнала її перевагу. Багато стали її наслідувати. І Інга відчула себе королевою.
Королеві не вистачало короля. Дівчина стала підшукувати підходящу кандидатуру. Вибір її впав на красивого, високого, м’язистого хлопця В’ячеслава. До всього іншого, Славко був із забезпеченої, за місцевими мірками, сім’ї. У нього був лише один недолік – Славік давно і серйозно зустрічався з дівчиною. Справа йшла до весілля.
Але Інгу це не зупиняло. Вона вирішила довести всім, що варто їй лише підморгнути – будь-який чоловік буде біля її ніг. Однак, ні на підморгування ні на більш відверті дії Славік не реагував. Його увага була прикута до Аліни, його дівчини. Репутація серцеїдки не давала Інзі спокою. Тим більше, інші молоді люди були готові від одного її погляду припасти до її ніг.
Інга придумала план: їй потрібно зробити так, щоб він виявився поруч з нею в недвозначному положенні. Незабаром випала така нагода. Компанія збиралася відзначати чийсь день народження. Аліна не змогла піти – заслабла. І тоді Інга зрозуміла – потрібно діяти!
Вона посилено пропонувала В’ячеславу ігристе, а коли він уже був веселим, зголосилася його проводити. Але до дому хлопець так і не дійшов, опинившись у Інги. Батьки дівчини вже спали і не почули, що у них гості. Інга ж влаштувала все так, ніби між нею і В’ячеславом розгорілася неабияка пристрасть.
Вранці В’ячеслав прокинувся від гучного вигуку. Розліпивши очі, він побачив, що знаходиться в чужій хаті і на нього здивовано дивиться жінка. Нічого не розуміючи, він озирнувся і побачив поруч з собою Інгу, яка сором’язливо прикривалася ковдрою.
-Мамо, піди будь-ласка! – промовила вона. Жінка вийшла.
-Як я тут опинився? – В’ячеслав встав з ліжка і почав одягатися.
-Ти вчора попросив проводити тебе до дому. Я б, звичайно, ні за що не пішла проводжати хлопця, але мені і самій хотілося вже піти, тому я погодилася. По дорозі ти почав говорити мені, що я тобі дуже подобаюся, намагався обійняти і поцілувати. Так як ти мені теж дуже подобаєшся, я не встояла.
-Вибач. Не розумію, як я міг таке сказати, – вимовив хлопець, – я люблю Аліну і мені навіть в голову не приходило зраджувати їй.
-Так? Мені так не здалося, – промовила вражена дівчина, – ти всю ніч шепотів мені яка я гарна і як ти мене хочеш!
-Вибач. Прощавай! – В’ячеслав поспішно пішов. Інга сиділа на ліжку і обмірковувала ситуацію, що склалася. Що ж, початок покладено.
Тепер при кожній слушній нагоді Інга намагалася опинитися поруч з В’ячеславом. Вона ненароком торкавлася його, а коли він звертав на неї свій погляд, багатозначно дивилася на нього. В’ячеслава ці погляди і торкання бентежили і дратували. Він розумів, що якщо стане відомо про його зраду, Аліна його ні за що не пробачить.
Хлопець вирішив поговорити з Інгою. Пояснити, що все, що сталося, було помилкою.
-Інга, нам потрібно поговорити, – звернувся він до дівчини.
-Добре, – погодилася та, – приходь сьогодні ввечері. Батьки поїхали в обласний центр на обстеження, ми зможемо безперешкодно все обговорити.
Коли В’ячеслав ввечері прийшов до Інги, виявилося, що у неї гості: кілька хлопців і дівчат з їхньої компанії.
-Вибач! Зовсім забула, що домовилася з хлопцями влаштувати у мене вечірку! Проходь!
-Ні. Я тоді в наступний раз! – Славік повернув до виходу.
-Та годі тобі! Проходь! Ми недовго, а потім, коли хлопці розійдуться – поговоримо!
Не знаючи чому, В’ячеслав погодився, але вирішив бути обережним. Розуміючи, що як в минулий раз провести хлопця не вийде, Інга швидко придумала новий план. Вона відкликала вбік одну з подружок і “поскаржилася”:
-Уявляєте, В’ячеслав і я любимо один одного, але він не знає, як сказати про це Аліні, що б не сильно образити її!
-Та ну! – подружка виявилася не такою простою. – Славік любить Алінку, ти щось переплутала!
-Любив би – до мене ночами б не бігав! – відрізала вражена Інга. – Другий тиждень проходу не дає: люблю, каже, шалено, а як сказати не знаю! Не віриш – можеш у моєї мами запитати. Вона його не раз від мене проводжала.
-Ну, а ти?
-А що я? Мені він теж подобається. Тут будь-яка від такого наполегливого залицяння закохається. І тепер не знаємо як бути. І Аліну обманювати не охота, і ховатися вже набридло.
-І що ти збираєшся робити?
-Знаєш, В’ячеслав же не просто так сюди прийшов. Він до мене прийшов, розумієш? А тут ви…
-Так ми зараз підемо!
-Дякую за розуміння. Тільки ти зайди будь ласка до Аліни і скажи їй що Славік тут. Ну і натякни, що не просто в гостях. Добре? Думаю, вона побіжить перевіряти, ну і застукає нас з ним разом. Тоді і пояснювати нічого не потрібно буде і ми перестанемо ховатися.
-Ну ну! На весілля хоч покличеш?
-Обов’язково!
Як тільки гості пішли, Інга сіла поруч з В’ячеславом і сказала:
-Про що ти хотів зі мною поговорити? Ой! Почекай! Давай ігристого трохи!
Хлопець погодився.
-Слава! Я люблю тебе і хочу, щоб ми були разом!
-Я ж тобі пояснював, що я люблю Аліну! – спробував відсторонитися від обіймів Інги хлопець.
-А мені що робити? Я весь час думаю тільки про тебе! – дівчина все сильніше до нього тулилася. – Дай мені хоча б маленьку можливість побути з тобою? Я обіцяю, що більше навіть не гляну в твою сторону!
-Інга… – В’ячеслав відчув, що йому стало весело і чинити опір стало важче. Інга ж, бачачи це, почала покривати поцілунками його обличчя і шепотіти, як вона його любить. Сам того не помічаючи, хлопець став відповідати на її поцілунки.
Аліна спочатку не повірила про те, що їй розповіла “випадково” зайшовша в гості подружка. Але потім, все таки, вирішила перевірити. Вона одяглася і попрямувала до будинку Інги. Двері були не замкнені. Вона увійшла і побачила, як її коханий Славік пристрасно цілується з Інгою.
-Що ж! – голосно сказала вона, від чого парочка відскочила один від одного. – Всього вам найкращого!
В’ячеслав спробував наздогнати дівчину, але вона, зупинившись, подивилася на нього таким поглядом, що він зрозумів: це кінець. Трохи постоявши на вулиці, хлопець повернувся в будинок.
Перелякана Інга мовчки за ним спостерігала. Славик посміхнувся:
-Ну що ж, іди сюди, люба!
-Слав, давай зупинимося! – злякано промовила Інга.
-Навіщо? Ти ж любиш мене? І сама хочеш бути моєю? Так у чому справа? Давай! Раптом мені так сподобається і я на тобі одружуся?
Інга домоглася чого хотіла. Славко був з нею. Але вона явно бачила, що ніхто не вірить в його почуття до неї. Дуже вже вони різнилися з тим, як він поводився з Аліною. Інгою Славік нехтував. Коли ж дівчина натякнула на весілля, він розсміявся їй прямо в обличчя:
-На таких не одружуються, мила моя!
Але його рішення допомогла змінити… Аліна. Щоб не зустрічатися з колишнім коханим, вона виїхав з міста. А незабаром її батьки почали збиратися до неї на весілля.
В’ячеслав був у нестямі від злості. А потім з’явився до Інги і велів збиратися в ЗАГС.
Весілля, як мріяла Інга, у них не було. Посиділи вечір в колі мовчазних родичів і розійшлися.
Славік з нудьгуючим виглядом сидів на роботі. Робочий день добігав кінця, але додому йти не хотілося.
-Що нудьгуємо? – до нього в кабінет зазирнула диспетчер Ольга.
-Та так… – невизначено відповів В’ячеслав.
-Складу компанію? Мої всі пішли, а у мене сьогодні чергування. Нудно.
Молодий чоловік задумливо подивився на жінку.
-У мене пиріжки домашні є! – спокушала Ольга. Погляд Славка став зацікавленим.
-А давай! – махнув він рукою.
З цього дня чоловік все частіше став затримуватися на роботі. Інзі він пояснював, що у нього дуже багато справ, а сам ішов до Ольги. Запідозривши недобре, Інга вирішила простежити за чоловіком. Але В’ячеслав добре приховував свої пригоди. Тоді жінка вирішила прив’язати чоловіка найдієвішим, на її погляд, способом – народити дитину.
Через пару місяців Інга зустріла чоловіка з радісною новиною: вона вагітна! Але належного враження на В’ячеслава це не справило. Він тільки буркнув невиразне “угу, здорово” і з похмурим виглядом ліг спати. Інга, дивуючись, дивилась на чоловіка. Вона навіть і припустити не могла, що йому вже повідомили сьогодні точно таку ж новину. Тільки інша жінка.
Народжувати Інга з Ольгою пішли разом. А після виписки з пологового будинку також разом пішли подавати на аліменти.
Після розлучення В’ячеслав поїхав на заробітки і більше в рідне місто не приїжджав. Його колишня дружина і коханка справно, раз на місяць, отримують від нього аліменти. Ольга незабаром вийшла заміж. А ось Інга так і залишилася одна. Після заміжжя з В’ячеславом, женихів у неї різко поменшало.
Аліна раз на рік з чоловіком і дітьми приїжджає в гості до батьків і іноді зустрічає Інгу, від столичного лоску якої не залишилося і сліду.
Інга ховає очі і намагається здаватися непомітною.