Катя приготувала вечерю і чекала чоловіка з роботи. Олег прийшов в гарному настрої, чмокнув дружину в щічку і пішов мити руки. -Ти б хоч у ванну телефон не брав. Впустиш, розіб’єш. – Я в кишені тримаю, не витягаю. Катя стала помічати, що чоловік телефон з рук не випускає
Був черговий осінній вечір. Катя приготувала вечерю і чекала чоловіка з роботи. Олег прийшов в гарному настрої, чмокнув дружину в щічку і пішов мити руки.
-Ти б хоч у ванну телефон не брав. Впустиш, розіб’єш об плитку на підлозі.
-Я в кишені тримаю, не витягаю.
Катя останнім часом стала помічати, що чоловік телефон з рук не випускає. В туалет з ним, в ванну з ним, на кухні теж в руці телефон. І постійно ховає екран, і звук прибрав на повідомлення.
Але це все можна було б пояснити якимись причинами, а ось те, що він поставив пароль на телефон серйозно турбувало дружину. Вона і так ніколи не дивилася, навіть коли пароля не було, і зараз би не стала дивитися, виховання не дозволило б лізти в чужий простір. І Олег це прекрасно знав, але чомусь поставив пароль.
Увечері після вечері вони сиділи у вітальні на дивані і дивилися фільм. Олег любив цей фільм, але весь час відкривав повідомлення на екрані телефону.
Катя заради інтересу порахувала скільки разів він це зробив. Двадцять один раз він подивився на екран, і щось весь час відповідав співрозмовникові на тому кінці.
Все може так і тривало б, до певного дня, коли Олег забув вимкнути екран ноутбука і вийти з пошти. У пошті висіло відкрите повідомлення, яке і побачила Катя. Повідомлення було від якоїсь Марини і містило наступну фразу
-Милий, приїжджай скоріше, мені ніхто не потрібен крім тебе. Я скучила дуже, чоловік набрид.
У Каті все обірвалося.
Двадцять років шлюбу полетіли прахом.
Пізніше вона з’ясувала, хто ця Марина. Це була дружина товариша Олега. Вони колись теж жили в Києві, але потім переїхали в інше місто. Олег дуже часто їздив до цього міста. Як виявилося не тільки по роботі. А коли вони жили в Києві, Катя навіть ходила до них в гості на День народження їхньої доньки. І Марина тоді їй здалася дуже вже уважною до її чоловіка. Але вона списала це на гостинність.
Помста Каті була витонченою. Вона купила сім-карту, поставила її на свій старий телефон і протягом чотирьох місяців посилала повідомлення і Олегу і Марині.
Вона писала не від свого імені, а від імені якоїсь невідомої, яка все знає і розповість дружині. Писала кожен день. Вона йшла у ванну або в туалет, посилала повідомлення, потім приходила в кімнату і дивилася на реакцію чоловіка. А реакція була і ще якась.
Він був розгублений, погляд бігав. За останні два місяці він навіть схуд, так бідний переживав. Зрештою Каті набридло це все і вона при нагоді все розповіла йому.
І про сім-карту, і про те, що це вона все писала. Олег звичайно не очікував від своєї дружини такого підступу.
-Ти підступна. Могла б відразу мені все сказати, я б тобі пояснив.
-Звичайно дорогий. Я підступна, а ти підлий зрадник.
Підсумок цього всього – вони все ще живуть разом, тому що не змогли розповісти цю історію своїм двом дочкам. Хоча дочки вже дорослі і все б зрозуміли, але вирішили сім’ю не руйнувати. Живуть як чужі люди, майже не розмовляють один з одним. І навіщо таке життя?