Андрій встав з ліжка і пішов на кухню. Поставив підігріти чайник, зазирнув в холодильник. У відрядженнях чоловік завжди сумував за домом, за смачною їжею, за своєю дружиною. “Так, Надя у мене добре готує”, – думав він. Чоловік прийняв душ, і, одягаючись, підійшов до ліжка, де спала Марина, і сказав: – Поїду документи відвезу. – Добре, – пробурмотіла дівчина. – Андрій, ну коли вже ми все розповімо Наді? Мені все складніше продовжувати приховувати від неї правду. Все-таки подругами були … – сказала Марина.
Настав ранок. Андрій встав з ліжка і пішов на кухню. Поставив підігріти чайник, зазирнув в холодильник. У дні відряджень чоловік завжди трохи нудьгував за домом, за смачною їжею, за своєю дружиною. “Так, Надя у мене відмінно готує, – думав він. – Гаразд, поснідаю в кафе”. Андрій вирішив, що наступного разу скаже на роботі, щоб на час відрядження знімали йому не квартиру, а номер в готелі, там завжди можна сніданок замовити. Чоловік прийняв душ, і, одягаючись, підійшов до ліжка, де спала Марина, погладив її по плечах, поцілував в щічку і сказав:
– Поїду документи відвезу. Не забудь: в 12 у нас літак.
– Пам’ятаю, – пробурмотіла дівчина.
– Андрій, ну коли вже ми все розповімо Наді? Мені все складніше продовжувати приховувати від неї правду. Все-таки подругами були … – сказала Марина.
– Чому були? Ви і зараз дружите, – відповів чоловік. – Марино, не квап мене! Не можу ж я прийти і з порога: “Прощай, дружино, я розлучаюся!” У нас все-таки діти.
– А що ж накажеш мені робити? Чекати вічно? …
– Якби був якийсь вагомий привід, щоб вона була винна …- розмірковував Андрій.
– Так давай знайдемо на неї компромат? Ти знаєш пароль від її соцмереж. Треба покопатися – обов’язково що-небудь буде, – зраділа Марина.
………………………………………….. …………………
Андрій познайомився зі своєю дружиною ще в інституті. Красива, розумна, скромна Надя відразу привернула його увагу. А її подружка Маринка, навпаки, завжди дратувала його.
– Не ходи з нею нікуди, – говорив він майбутній дружині. Ми тепер зустрічаємося. Які клуби? Чи ти собі іншого шукаєш?
– Нікого я не шукаю, – відповідала дівчина, – просто вона моя подруга, їй одній страшно йти. Ходімо з нами! Ми як пара, і їй не так страшно.
І пішли. Маринка, розкута, активна, весела, привертала увагу багатьох хлопців. За нею навіть одночасно двоє хлопців почало залицятися, але так ні з одним серйозних стосунків вона не побудувала.
Потім Андрій і Надя одружилися. Через рік народився первісток. Ще через два – другий син. Здавалося б, сімейна ідилія. Але вічний плач дітей, розпатлана втомлена дружина – все це стало дратувати Андрія. Йому хотілося свободи, легкості, жіночої ласки. І тут знову в гості прийшла Маринка. Як завжди, весела, усміхнена … Тут Андрій і став поглядає на подругу дружини. А Марина і сама не з боязких: взяла та й підкотила до чоловіка подруги. І понеслося! Пристрасні зустрічі, адреналін, веселощі … Та ще й працювали разом. А потім і спільні відрядження …
………………………………………….. ……………….
Коли, після другого декрету, Надя вийшла на роботу, то до неї дійшли чутки про її чоловіка і подругу. Дівчина сильно переживала. Потім вирахувала, що, коли її чоловік їде у відрядження, подруга бере відгули. А одного разу Надя побачила в телефоні Андрія повідомлення від Маринки: “Солодких снів, котик”. Дівчина вирішила не приймати рішення на емоціях: все-таки діти люблять тата … Але кожен день вона тягала в душі цей тягар образи. Надя зайнялася собою, записалася на аеробіку, підстриглася, пофарбувалася, схудла. Діти вже в саду. Та й на роботі була на хорошому рахунку, як розумний і відповідальний фахівець. І якось вона помітила, що чоловік часто бере її телефон під час того, як вона вечерю готує.
– Що ти там шукаєш? – запитала вона його.
– Перевіряю, – відповів Андрій, – а то раптом ти мені зраджуєш. Схудла, фарбуватися стала.
Ці слова образили Надю. Адже все, що вона робила, було для нього. Щоб він оцінив, яка з ним красива дружина, яка вона чудова хазяйка. Щоб він нарешті одумався і порвав з коханкою.
………………………………………….. ………………
Якось Надя прийшла з дітьми в гості до батьків.
– І що ти, думаєш, робити? – запитала її мати, дізнавшись про те, що відбувається в сім’ї доньки.
– Я не знаю. Я ж люблю його, і діти його люблять. Але відносин у нас немає. Він тільки сердиться на мене. А Маринка посміхається в очі, а сама …
– Твоя Маринка завжди б…ю була. Ось і мужика твого потягла. Їй же все одно з ким, аби тільки … Казала я тобі: Не клич її в гості. Ти бліда, втомлена, а вона прийде вся розмальована, з декольте до пупка. Др*нь, а не баба, одним словом.
– Якщо зважуся піти, то повернуся до вас жити. Іншого варіанту поки немає.
– Так звичайно приходь! У нас он який будинок просторий і дітям – свіже повітря. А в садок і дідусь на машині відвозити буде. Не переживай. І гарненько все зваж. Може, пройде у нього це мракобісся. Хоча як з цим жити потім … Не знаю, дочка, вирішуй сама. Ти за себе краще знаєш.
………………………………………….. …………….
– Ну що? Накопав що-небудь на дружину свою? – запитала Андрія Маринка.
– Нічого. Не зраджує вона мені. Та й коли їй: то діти, то будинок, тепер і робота.
– Таааак… Як нудно ми живемо … Так чесно їй скажи: “Люблю іншу. Прости, прощай!”
– Та не можу я так, – відповів чоловік. – Я взагалі заплутався.
– Ах, заплутався? Виходить, ти нас обох любиш і обох за ніс водищ? Вона – зразкова дружина і мати, а я – коханка. Добре влаштувався! Знаєш що: даю тобі три дні подумати і прийняти остаточне рішення. Мені теж вже пора заміж, і народжувати! Подзвониш.
………………………………..
Цього вечора Андрій зустрівся зі своїм давнім другом Володькою.
– Розумієш, яка штука: люблю я дружину, не хочу кидати сім’ю, сини у мене … І цю сте*ву не хочу відпускати. З нею я згадав свою молодість,до того, як Надю зустрів. І звик до неї, вже рік зустрічаємося.
– Ну, Андрюха, тут у тебе, насправді, три шляхи: з дружиною бути, з коханкою або одному. Потім все одно хтось зустрінеться, – розсудив Володька.
– Так навіщо мені одному? Ні. Треба з Маринкою рвати. Награлися, вистачить. Насправді вже і не так заводить. До того ж в дружини її ніколи не візьму. А вона, прикинь, мріє про дітей … Вона …
– А ти як думав, – відповідає друг. – Вони всі хочуть заміж і дітей. Природа так влаштована. Та й рочки, годинник цокає …
………………………………………….. ………..
Андрій пізно повернувся додому, Надя не спала. Вона ніколи не могла спокійно заснути, якщо він десь затримувався.
– Ти ще не спиш? – запитав чоловік.
– Не сплю. Вечеряти будеш? – запитала Надя.
– Не хочу, – відповів чоловік.
– А Сашка з Сергійком сьогодні весь вечір тебе чекали. Ти пообіцяв їх комп’ютерній грі навчити? – запитала Надя.
– Блін, у мене стільки роботи. Післязавтра знову відрядження, – відповів Андрій.
Надя лягла, відвернулася до стінки і тихо заплакала. “Знову з нею поїде. Не потрібні ми йому. Він хоче свободи.”.
…………………………
Коли Андрій повернувся з відрядження, він не застав удома ні дружини, ні синів. На тумбочці лежала записка: “Я все знаю про вас з Маринкою. На розлучення я подала”.
………………………………………
– Здорово ж! – вигукнула Маринка. – Сама відвалилася! Це її рішення. Тепер ми можемо по-справжньому бути разом.
Андрій сидів і думав: “А що я, власне, тут роблю з цією Маринкою? Навіщо вона мені?”
– Послухай, я одружитися з тобою і не збирався. І діти в мене вже є. І що ти взагалі в мене вчепилася? Мужиків у тебе мало? Знайди собі іншого ду*ня! – випалив Андрій.
З цими словами чоловік вийшов з її квартири і більше туди не повернувся. По дорозі додому він видалив її номер. Зайшов в магазин, купив випити і пішов до себе.
……………………………………
На наступний день дружина не прийшла на роботу. Тільки Маринка крутила хвостом. Після роботи Андрій поїхав до батьків Наді. Але і там нікого не виявилося. Вони вирішили виїхати на два тижні, змінити обстановку і відпочити.
………………………
Через три місяці Надя і Андрій розлучилися. Він був проти, тому розлучатися тривало довше. Суд, діти.
Перед останнім слуханням подружжю вдалося спокійно поговорити.
– Річ у тім, Андрій, я дуже довго чекала, що ти згадаєш про нас, про мене, що твоя інтрижка з Маринкою просто від прісності в наших відносинах. Я довго терпіла, а потім ніби все перегоріло. Я відпустила тебе. І тепер мені легко. Діти тебе люблять, я не стану перешкоджати вашому спілкуванню, але жити з тобою я більше не хочу. Нажилася.
…………………….
Андрій не повернувся до Марини. У неї з’явився новий залицяльник, який незабаром покликав її заміж. За колишньою дружиною Андрій довго сумував, сподівався на возз’єднання, намовляв дітей просити маму повернутися до нього. Але ні. Надя змінила роботу і там сподобалася хорошому чоловіку. Він активно до неї залицявся, все йде до весілля. Діти прийняли дядька Олега, але і з татом часто бачаться.