Олексій повернувся з роботи пізно. Марина сиділа на кухні і сумно дивилася у вікно. – Привіт, кохана! Мене чекаєш? – усміхнувся чоловік. – А ти чому без світла? Олексій увімкув світло, як раптом помітив, що Марина плаче. – Кохана, що сталося? – захвилювався він. Марина мовчала. – Марино! Ти мене чуєш! – повторив Олексій. – Сталося… Я виходжу заміж! – крізь сльози сказала Марина. – Як заміж? Ти вже заміжня! Що ти говориш!? – Олексій здивовано дивився на Марину, нічго не розуміючи
Олексій був видним хлопцем. Високий, статний, з блакитними бездонними очима. І не по роках розумний. Можливо, тому, що дитинство не
Read More