День: 23.09.2023

Життя

Надія Петрівна переїхала жити в село. Будиночок, хоч і старенький був, але добротний. – Грошей ого-го на ремонт треба, – сказала собі жінка. – Тож працюй, Надіє Петрівно! З ранньої весни почала вона роботи в саду. Дерева обробила, розсаду висадила. Потім грядки підготувала. А потім і з сусідами познайомилася. З лівого боку жила літня пара. З ними Надія Петрівна одразу спільну мову знайшла. Все випитувала – що садять, як росте, який догляд треба… А от по праву сторону! – Господи, Боже ти мій! – тільки й сказала Надія Петрівна, коли побачила сусідів

Надія Петрівна зібралася на пенсію. Усього два роки залишилося. За цей час треба встигнути свою тісну квартирку на будиночок в

Read More
Життя

Інна купила квіти, цукерки й поїхала на цвинтар. Вона поклала по квіточці на памʼятники батькам, налила водички у вазочки, поставила по свічці… А потім жінка пішла до свого чоловіка Володі… Там теж усе поставила і сіла на лавку поговорити. – Ти знаєш, Володю, я не розлюбила тебе і не забула, – почала Інна. – Я й не думала, що зможу когось полюбити після тебе, але це сталося… Тепер я навіть не знаю, що мені робити. Він заміж кличе… Інна Макарівна ще трохи посиділа і пішла додому. А вночі їй наснився несподіваний сон

Скільки на світі самотніх людей, яких не обтяжує самотність, а навпаки. Вони дуже люблять тишу, природу, спокійне та розмірене життя.

Read More
Життя

Наталя поїхала додому сама. Сина вона залишила погостювати у дідуся. Наталя відкрила двері своїм ключем і зайшла в квартиру. Її чоловіка Петра вдома не було… – Так, треба все пошвидше зробити, – пробурмотіла вона. – Добре, що його нема. Жінка відкрила шафу, дістала дві червоні валізи, і почала швидко складати в них свої речі. Раптом у коридорі почулися кроки. На порозі стояв Петро… – І що це ти таке виробляєш?! – ахнув чоловік. Наталя застигла з валізою в руках

– За що ти мене так не любиш? Просто скажи і все. Все ж так було добре. Що змінилося? –

Read More
Життя

Степан дуже ревнував свою красуню дружину Варвару. Вже й діти виросли, а він все не вгавав… По хазяйству нічого не робив, часто гульбанив. У дворі сарай похилився, хвіртка бовтається, сходи на ґанку старі, а йому хоч би що! – Піду від тебе, – казала йому Варвара. – Ха, ну куди ти підеш?! – сміявся чоловік. – Будинок твоєї матері ніякий вже, ну куди?! – У місто поїду до сина, – казала Варвара. Їй і справді все давно вже набридло… І якось сталося несподіване

Ох і красуня була в молодості Варвара, на всю округу одна така, статна з пишною шевелюрою русявого волосся, а погляд!

Read More
Життя

Варвара Степанівна пішла на город, поратися на грядках. Їй було добре, що вона цілий день сама, і не бачить свою невістку Валентину. Дуже вони вже сварилися… Вже почало темніти і Варвара зазбиралася додому. – Дивно, – подумала вона. – Невісточки моєї цілий день не видно й не чути. Зовсім на неї не схоже. Мабуть в хаті прибирає, або готує щось… Варвара Степанівна відкрила двері і зайшла в коридор. В хаті було дуже тихо… Раптом вона побачила Валентину! Та сиділа у кріслі перед телевізором. Варвара підійшла до невістки й очам своїм не повірила

Варвара Степанівна зайшла у свою кімнату й заплакала. Перед невісткою вона трималася, намагалася не показувати їй свою образу, а ось

Read More
Життя

Марина приготувала сніданок і пішла будити чоловіка на роботу. – Олексій, йди снідати, – сказала вона зайшовши у кімнату. Олексій якраз збирав свої речі. – А чому ти не казав, що тебе у відрядження відправляють? Я б допомогла, – усміхулася Марина. – А я не їду у відрядження, – сухо сказав чоловік. – А куди ж ти збираєшся? – здивувалася жінка. – Марино, нам краще пожити окремо, – раптом сказав чоловік. – Що ти таке кажеш? Чому? – вигукнула Марина. – Ти й сама все знаєш, – сказав Олексій і продовжив збирати речі. – Ти про що? – розвела руками Марина, не розуміючи, що відбувається

– Марино. Нам час з’їхатися. Поживемо, притремося один до одного, а потім і за весілля подумаємо. – Добре. Але житимемо

Read More
Життя

Галина поверпнулася з магазину додому, і почала розбирати продукти з пакетів. Раптом жінка почула, що в кімнаті сина та невістки дивний шум, і вирішила перевірити. – Валю, а ти куди зібралася? – здивувалася Галина, коли побачила, що невістка збирає речі у валізи. – Їду я від вас! – крізь сльози сказала Валентина. – Як їдеш? Куди? Що сталося? – здивувалася Галина. – Ось, дивіться, – Валя мовчки подала якогось листа. Галина взяла його, розгорнула і застигла від прочитаного

Іван привіз наречену Валентину до свого села, до батьківського будинку. Мати зраділа, у тридцять із лишком років син нарешті вирішив

Read More
Життя

Алла поралася на кухні, коли до неї зайшов чоловік. – Мама дзвонила, щось там в неї сталося, я не зрозумів, – почав Віктор. – Я поїду подивлюся. – Звісно, коханий, – усміхнулася Алла. Через годину Віктор стояв на порозі квартири мами. – Проходь. У кімнаті тобі подарунок лежить, – з порога сказала мама. – Який ще подарунок? – здивувався чоловік, але пройшов у кімнату і застиг. На ліжку лежав малюк. – Мамо, звідки в тебе дитина, – вигукнув Віктор. – А це твій син, – спокійно сказала жінка. – Як син? – Віктор здивовано дивився на маму, нічого не розуміючи

Віктор обережно вкрив сина ковдрою, зітхнув і подивився у вікно. Скоро Новий рік. У світлі ліхтаря, снігові пластівці, ліниво та

Read More
Життя

Максим прийшов додому з роботи, перевдягнувся й пішов на кухню готувати вечерю. Він уже досмажував картоплю, коли почувся звук ключа в замку. В квартиру прямо заскочила його дочка Світлана! Максим швидко витер руки і вибіг в коридор. – Доню, що трапилося?! – стривожено запитав він. – Тату, як ти міг?! – з порога почала дівчина. – Ти навіщо все це для мене влаштував? Я ж тебе бачила з тією жінкою! Максим так і застиг від несподіванки, не знаючи, що робити

Максим прийшов додому з роботи, перевдягнувся й пішов на кухню готувати вечерю. Він уже досмажував картоплю, коли почувся звук ключа

Read More
Життя

Віктор підпрацьовував на свята Миколаєм. Він підійшов до чергової квартири й натиснув кнопку дзвінка. На порозі зʼявилася гарна молода матуся. – Здрастуйте, – сказав Віктор. – Подарунок синові приготували? – Так, – кивнула жінка. – Проходьте… У коридорі вона дала йому коробку, мабуть, з машинкою. Миколай поважно зайшов у кімнату й побачив п’ятирічного хлопчика. – Ну, здрастуй, Сергійку! – сказав він. – Чи чекав ти на мене? Раптом Віктор помітив, що хлопчик дивиться зовсім не на нього, а у бік коридору. – А де ж те, що я просив для мами?! – запитав хлопець. Віктор розгублено застиг посеред кімнати

Віктор уже кілька років підпрацьовував на свята Миколаєм. Того дня у нього було багато замовлень. У важкій синій шубі до

Read More